Святий Митрофан Воздвиженський сповідник, пресвітер - Благовіст

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 19-й день / січня на 30-й день — Собор святих Таврійської духовної семінарії / червня на 13-й день — собор новомучеників і сповідників Запорізького краю

Святий Митрофан Костянтинович Воздвиженський народився 4 червня 1886 року в селі Великому Вовчанського повіту Харківської губернії. Батько його, Костянтин Михайлович, на той час був учителем церковнопарафіяльної школи, згодом служив псаломщиком. Мати звали Єлисаветою Григорівною.

Митрофан навчався у Таврійській духовній семінарії. Потім він служив учителем у селі Федорівка Мелітопольського повіту. 1907 року Митрофана призначели псаломщиком церкви на честь Зачаття святої Анни села Аннівка того самого повіту.

У 1909 році Митрофан Воздвиженський був висвячений в сан диякона до Трьохсвятительської церкви при Таврійській духовній семінарії. 1918 року архієпископом Таврійським Димитрієм (Абашидзе) отець Митрофан був рукопокладений на ієрея до того самог храму. Після революції священник став настоятелем храму в ім’я святителя Миколая села Ново-Данилівка.

1931 року отець Митрофан був заарештований Якимівським ГПУ, але за п’ять днів відпущений. Відповідно до характеристики, складеної для органів НКВС, Воздвиженський є «антирадянсько налаштований тип», «піп, соціально небезпечний для суспільства», який «у себе на квартирі систематично збирає контрреволюційний елемент», веде посилену агітацію проти колективізації та державної позики, «терористично висловлюється на адресу вождя т. Сталіна».

6 серпня 1937 року отець Митрофан був заарештований Якимівським районним відділком НКВС і ув’язнений до Якимівської в’язниці. На час арешту у нього були сорокатрирічна дружина Тетяна Онуфріївна і чотири дочки.

Щодо священника було заведено кримінальну справу. Його звинувачували в «контрреволюційній агітації терористичного спрямування». На думку слідства, вона полягала в тому, що він під час перепису закликав людей підписуватися віруючими, поширюючи чутки, що невіруючим на лобі буде поставлено «печатку антихриста». Також отця Митрофана звинувачували, ніби він казав, що «в радянській владі сидять антихристи» і що «Сталіна вбити не гріх і весь ЦК».

На єдиному допиті священник усі звинувачення відкинув, заявивши, що завжди говорить лише правду і жодною агітацією ніколи не займався.

10 жовтня 1937 року трійкою НКВС отець Митрофан був засуджений на десять років табору. У нелюдських умовах ГУЛАГу він не прожив і року. Смерть праведника настала 2 жовтня 1938 року.

Постановою прокуратури Запорізької області від 27 вересня 1989 року отець Митрофан Воздвиженський був реабілітований.