Святий Миколай Розов сповідник, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 25-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих

Протоієрей Миколай Розов народився 1879 року в Ярославській губернії в сім’ї священника. У 1902 році він був висвячений на ієрея, після чого служив у різних храмах у Ярославській губернії. Одночасно був завідувачем і законоучителем церковно-парафіяльної школи.

З 1922 року отець Миколай служив у Свято-Духовій церкві в Ярославлі. Того ж року він закінчив Археологічний інститут. Наступного року протоієрей Миколай Розов став особистим секретарем митрополита Іосифа (Петрових).

1930 року отця Миколая було заарештовано. У звинуваченні сказано, що він “керував нелегальним сестринством при Свято-Духовій церкві й організовував грошові збори для ув’язнених”. Засудили його на три роки виправно-трудових таборів.

Концтабір, де отець Миколай відбував ув’язнення, називався радгоспом “Гігант”. Спочатку священник був направлений на чорні роботи, але потім через хворобу його перевели на роботу в конторі. Працював він старанно, тож його звільнили достроково.

Повернувшись додому в 1933 році, він довго не міг отримати прописки й оселився в Рибінську у брата, священника Василія Розова. Отець Миколай на той час був хворий на дистрофію і цингу й більше вже не служив. Через декілька років він зміг повернутися до своєї родини в Ярославль.

Помер протоієрей Миколай Розов 8 жовтня 1941 року.