Святий Миколай Лебедєв сповідник, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 19-й день / у неділю, найближчу до 25 серпня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Сповідник Миколай Лебедєв народився в 1869 році в селі Бережай Бежецького повіту Тверської губернії в сім’ї пономаря Василія Лебедєва. Сім’я була із бідних, і весь курс Тверської духовної семінарії Миколай навчався за казенний рахунок. У 1893 році він з відзнакою закінчив Семінарію, і начальство запропонувало йому як одному із найкращих учнів продовжити за казенний рахунок освіту в духовній академії. Але Миколай відмовився від цієї пропозиції і вступив псаломщиком до храму в селі, де він народився і де служив колись його батько.

Тут Миколай пробув пів року, і 1894 року він був висвячений на священника до храму Казанської ікони Божої Матері в селі Власьєво, розташованому за кілька верст від Твері. Одразу після початку служіння в Казанському храмі отець Миколай став вживати діяльних заходів щодо виховання парафіян у дусі православної моральності та викорінення пороків.

3 листопада 1929 року священника було засуджено на три років ув’язнення в Соловецький концтабір, де він пробув до 9 серпня 1931 року, а потім його вислали в місто Мезень Архангельської області. У липні 1932 року отця Миколая перевели до Архангельська, а потім вислали до Усть-Куломського району у село Керчем’я області Комі.

19 серпня 1932 року закінчився строк заслання священика. Для виїзду із місця заслання була потрібна згода місцевого ОДПУ, але її не дали, і священник ще на рік залишився в Керчем’ї.

Дочка отця Миколая домоглася зустрічі з членом Верховного суду РРФСР Аароном Сольцем і розповіла йому про те, хто її батько і яка суть її прохання. На заяві, поданій дочкою, він наклав резолюцію про звільнення священника. Наприкінці зустрічі вона запитала його: «Чи можу я дізнатися про результати свого клопотання і коли?» — «Ваш батько приїде до вас, ви й дізнаєтеся», — відповів той.

Влітку 1933 року становище священника значно погіршилося. Посилки, які надсилала донька, через далекість відстані та складнощі, пов’язані з засобами сполучення, доходили непостійно і зі значним запізненням. Здоров’я отця Миколая в цей час сильно похитнулося, і він став швидко слабшати. Дочка священника знову написала листа Сольцу, закінчивши його словами: «Віритиму, що ви за всієї своєї важливої роботи дотримаєте свого чесного і стійкого слова комуніста і я дочекаюся, що мій батько справді приїде до мене».

Однак, незважаючи на всі обіцянки влади, він не повернувся додому. Священник Миколай Лебедєв помер на засланні в селі Керчем’я Усть-Куломського району області Комі 1 вересня 1933 року і був похований на сільському кладовищі в безвісній нині могилі.

Після арешту отця Миколая храм у селі Власьєво було закрито, і знову його відкрили лише в 1989 році. Це був перший храм у Тверській єпархії, де відновилося богослужіння після кількох десятиліть гонінь на Православну Церкву.