Святий Георгій Сєдов сповідник
День пам'яті (н. ст.)
Місяця грудня на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Сповідник Георгій (Єгор Єгорович Сєдов) народився 1883 року в селі Чурилово Володимирської губернії в селянській сім’ї. Він навчався грамоти у сільській школі, з юності займався селянською працею. 1907 року Єгор Єгорович одружився, у його сім’ї народилося п’ятеро дітей. До церкви ходили всі. Навіть за радянської влади Єгор Єгорович не працював у святкові дні. Кожну справу він робив з молитвою.
Після революції церковність сім’ї Сєдових стала викликати глузування, Єгора Єгоровича прозвали ченцем. Наприкінці 20-х років, не злякавшись репресій щодо себе і своєї родини, він став старостою церкви в селі Ликово. Коли почалися арешти духовенства, дім Сєдових у пошуках тимчасового притулку відвідували священники й ченці, вигнані з храмів і монастирів.
1925 року Єгор Єгорович познайомився з Володимирським єпископом Афанасієм (Сахаровим), який уже розпочинав свій сповідницький шлях. Святий Георгій став його духовним сином. Приїжджаючи до Володимира, він завжди зупинявся в будинку владики, а єпископ Афанасій відвідував будинок Сєдових у Чуриловому. Протягом усього життя Єгор Єгорович допомагав владиці Афанасію посилками та грошима. Окрім того, він розвозив мед зі своєї пасіки та інші продукти по в’язницях і роздавав в’язням.
Під час колективізації двоюрідний брат Єгора Єгоровича служив у селі Чурилово уповноваженим від сільської ради. Церковність і добробут родини Сєдових стали причиною неприязні до неї брата-уповноваженого. 1932 року він поклопотав, щоб Єгору Сєдову дали так зване «тверде завдання», яке він не зміг би виконати, тобто зажадали від нього сплати заздалегідь завищеного продовольчого податку. Як наслідок, сім’ю було розкуркулено, а Єгор Єгорович був заарештований і рік провів на примусових роботах. Його сім’ї довелося виїхати із рідного села. Спочатку вони оселилися в Ярославлі, а потім переїхали до міста Тутаєва.
Після звільнення Єгор Єгорович три роки працював пастухом. На зароблені гроші він купив у Тутаєві будинок для своєї родини. Оселившись у цьому місті, він став парафіянином Успенської церкви села Котово. У своєму будинку Єгор Єгорович, як і раніше, запрошував зупинятися вигнаних ченців та репресованих священників.
1943 року Єгора Єгоровича заарештували на підставі показань раніше заарештованої людини, яка не витримала допитів. Слідство тривало одинадцять місяців. Єгора Єгоровича допитали шість разів. Але в жодній формі він не погодився визнати себе винним. Не назвав він також нікого зі своїх знайомих. Слідству так і не вдалося зібрати хоч якісь підстави для засудження сповідника, і його довелося звільнити.
У 50-х роках Єгор Єгорович став старостою Воскресенського храму в Тутаєві. Усі свої сили сімдесятирічний сповідник витрачав на його відновлення, незважаючи на страшний безбожний час.
1960 року, під час ремонту храму, на сповідника Георгія впали три пов’язані між собою сходинки. Єгор Єгорович сам дійшов до свого будинку, але там ліг і вже більше не вставав. Він прохворів близько року. Дружині своїй він казав: «Мабуть, так Богові було угодно».
16 грудня 1960 року Єгор Єгорович Сєдов помер. Він був похований на Тутаєвському міському кладовищі. Нині святі мощі сповідника Георгія знаходяться в Тутаєвському міському соборі.