Апостол Фома
День пам'яті (н. ст.)
У Неділю другу після Пасхи (перехідне) / місяця жовтня на 6-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів
Святий апостол Фома був родом із галілейського міста Панеади і займався рибальством. Почувши благовістя Іісуса Христа, він усе залишив і пішов за Ним. Апостол Фома входить до числа дванадцяти святих апостолів, дванадцяти учнів Спасителя.
За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Іісуса Христа (Ін. 20:25). На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» — вигукнув святий апостол (Ін. 20:28). «Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, — каже святитель Іоанн Златоуст, — став по благодаті Божій мужнішим, ревнішим і невтомнішим за всіх них, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не злякавшись сповіщати Слово Боже народам диким».
За церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол закарбував мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора (Меліпура) святий апостол був увʼязений до вʼязниці, зазнав катувань і, пронизаний пʼятьма списами, відійшов до Господа.
Частинки мощей святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині та на Афоні. На початок XXI століття частина чесної глави апостола зберігалася в монастирі Іоанна Богослова на Патмосі, Греція. З імʼям апостола Фоми повʼязана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері, яка вшановується 6 вересня.
Апостолу Фомі моляться у разі невірʼя, що турбує душу, як тому, хто сам пройшов цей тяжкий стан.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь апостолу Фоме, глас 2
Учени́к Христо́в быв, Боже́ственнаго собо́ра апо́стольскаго соприча́стник,/ неве́рствием бо Христо́во Воскресе́ние извести́в,/ и Того́ пречи́стую страсть осяза́нием уве́рив, Фомо́ всехва́льне,// и ны́не нам проси́ ми́ра и ве́лия ми́лости.
Кондак апостолу Фоме, глас 4
Прему́дрости благода́ти испо́лнен/ Христо́в апо́стол, и служи́тель и́стинный,/ в покая́нии вопия́ше Тебе́:// Ты мой еси́ Бог же и Госпо́дь.
Молитва апостолу Фоме
О, святы́й апо́столе Христо́в Фомо́! Мо́лим тя: сохрани́ и соблюди́ нас моли́твами твои́ми от искуше́ний диа́вольских и паде́ний грехо́вных и испроси́ нам, раба́м Бо́жиим (имена), свы́ше по́мощь во вре́мя неве́рия, да не преткне́мся о ка́мень собла́зна, но неукло́нно ше́ствуем спаси́тельным путе́м за́поведей Христо́вых, до́ндеже дости́гнем о́ных блаже́нных оби́телей ра́йских. Ей, апо́столе Спа́сов! Не посрами́ нас, но бу́ди нам помо́щник и покрови́тель во всем житии́ на́шем и помози́ нам благоче́стно и богоуго́дно житие́ сие́ вре́менное сконча́ти, христиа́нскую кончи́ну получи́ти и до́браго отве́та сподо́битися на Стра́шнем Суде́ Христо́ве; да просла́вим великоле́пое и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ в7: