Святитель Юліан, єпископ Кеноманійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 13-й день

Святитель Юліан, єпископ Кеноманійський, був поставлений на єпископа апостолом Петром. Існує думка, що він є однією особою з Симоном прокаженим (Мк. 14:3), який у Хрещенні отримав ім’я Юліан.

Апостол Петро послав святого Юліана проповідувати Євангеліє в Галлію.

Він прибув до Кеноманії (район річки По на півночі теперішньої Італії), оселився за містом (імовірно, містом Кремона) в малій хатині і почав свою проповідь серед язичників. Ідолопоклонники спочатку слухали його з недовірою, але проповідь святого супроводжувалася великими чудесами. Зокрема, відомий випадок, коли, аби втамувати спрагу численних відвідувачів, святий Юліан, помолившись Господеві, встромив свій жезл у землю і вивів із сухого місця джерело води. Це диво навернуло до християнства багатьох язичників.

Святитель Юліан також молитвою зціляв різні хвороби. Поступово до нього стали стікатися численні натовпи людей, які просили допомоги. Зцілюючи тілесні недуги, святий Юліан зцілював і душі, просвіщаючи тих, хто приходив до нього, світлом Христової віри.

Одного разу святителя побажав побачити місцевий князь. Біля воріт княжого житла сидів сліпий. Святий Юліан пожалів його і, помолившись, дарував йому зір. Назустріч святителю вийшов князь і, дізнавшись про чудо, яке щойно сталося, припав до ніг єпископа, просячи Хрещення. Наставивши князя і його сімейство у християнській вірі, святий Юліан призначив їм триденний піст, а потім звершив над ними таїнство Хрещення.

За прикладом князя до Христа навернулася і більшість його підданих. Князь пожертвував єпископові свій будинок для влаштування в ньому храму і забезпечив Церкву коштами. Святий Юліан старанно дбав про духовну просвіту своєї пастви та, як і раніше, зціляв хворих. Окрім того, глибоко співчуваючи горю батьків, святитель своєю молитвою просив у Бога повернення їхніх померлих дітей до життя.

Святий єпископ Юліан довго залишався на своєму престолі, вказуючи пасомим шлях до Неба. Святитель помер глибоким старцем у першому столітті після Різдва Христового. До кінця днів своїх благовістив він про Христа і цілком винищив ідолопоклонство в краї Кеноманійському.