Святитель Євстафій I, архієпископ Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 4-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / місяця серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів

Святитель Євстафій, архієпископ Сербський, жив у другій половині XIII століття, за короля Сербського Стефана Уроша II Мілутіна, який правив Сербією з 1262 до 1320 року.

Народився він у Будимильській області у благочестивій християнській сім’ї, де й здобув духовне виховання. Юного Євстафія, який вирізнявся неабиякими здібностями, батьки віддали на навчання «книжної премудрості». Особливо старанно він вивчав Писання, удосконалюючись у благочесті і чеснотах.

Постриг і чернечий чин він прийняв у монастирі Архангела Михаїла, який знаходиться в області Зетській в Чорногорії. Святий Євстафій проводив суворе подвижницьке життя, а від належної своєї монастирської частки в їжі та одязі допомагав жебракам.

Із обителі Архангела Михаїла чернець Євстафій здійснив подорож до Єрусалима для поклоніння святому Гробу Господньому. Дорогою назад він відвідав Святу Гору Афон і оселився там у сербському Хіландарському монастирі Пресвятої Богородиці, побудованому святим Симеоном, в миру великим Сербським жупаном Стефаном Неманею, і сином його святителем Саввою.

Преподобний Євстафій здобув загальну відомість і любов як суворий подвижник та добрий учитель і був возведений в сан ігумена монастиря.

Через декілька років він був висвячений на єпископа Зетської єпархії. Тоді святитель і повернувся на батьківщину. Багатий духовний досвід та чернече життя здобули йому любов співвітчизників, і святителя Євстафія було обрано на престол архієпископів Сербських, наступників святого Савви.

Сім років святитель Євстафій керував Сербською Церквою. Помер він близько 1285 року. Тіло його було поховано в монастирі Жидоча. Пізніше воно було перенесено до Пеші (Печі) і покладено в кафедральному соборі святих апостолів Петра та Павла.

Тропарі, кондаки, молитви та величання