Святитель Тихон, єпископ Амафунтський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця червня на 16-й день
Святитель Тихон, єпископ Амафунтський, народився в місті Амафунті, що на острові Кіпр. Батьки виховали сина в християнському благочесті, навчили читання священних книг.
Збереглися відомості, що ще в юнацькому віці у святого Тихона проявився дар чудотворіння. Його батько був власником хлібопекарні і посилав сина продавати хліби. Святий отрок біднякам роздавав їх задарма. Дізнавшись про це, батько розгнівався, але син відповів, що, як він читав у святих книгах, «той, хто дає Богові, сторицею прийме». «Я ж позичаю Богу хліби», — сказав юнак і запропонував батьку піти туди, де зберігалися запаси зерна. Батько з подивом побачив, що сховище, яке було порожнім, сповнене пшениці. Відтоді він не перешкоджав отрокові роздавати злиденним хлиб.
Інше диво сталося в саду. Один садівник викинув із виноградника обрізані сухі гілки. Святий Тихон зібрав їх, посадив у своєму саду і попросив Господа, щоб ці гілки прижилися й дали цілющі для здоров’я людей плоди. Господь вчинив за вірою святого юнака. Гілки прижилися, і плоди їхні мали особливий, дуже приємний смак та використовувалися за життя святого й після його кончини на вино для звершення таїнства Святої Євхаристії.
Благочестивого юнака прийняли до церковного кліру, поставили чтецем, а згодом єпископ Амафунтський Мемнон висвятив його в сан диякона. Після смерті владики Мемнона святий Тихон за спільним бажанням був обраний єпископом Амафунтським. Рукопокладення очолив святитель Єпіфаній, єпископ Кіпрський.
Святитель Тихон старанно працював над викоріненням залишків язичництва на Кіпрі, знищував ідольські капища й насаджував християнську віру. Єпископ був милостивий, двері його дому були вікриті для всіх, він з любов’ю вислуховував та виконував прохання кожного, хто приходив до нього. Не боячись погроз і мук, він твердо і безстрашно сповідував свою віру перед язичниками.
У службі святителю Тихону згадано про те, що він передбачив час своєї кончини, яка настала 425 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Тихону, епископу Амафунтскому, глас 1
Пусты́нный жи́тель и в телеси́ а́нгел,/ и чудотво́рец яви́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Ти́хоне:/ посто́м, бде́нием, моли́твою Небе́сная дарова́ния прии́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою притека́ющих ти./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю все́м исцеле́ния.
Кондак святителю Тихону, епископу Амафунтскому, глас 3
В по́стничестве, свя́те, боголюбе́зном пребы́в,/ Уте́шителеву си́лу с высоты́ прия́л еси́,/ и́дол низложи́ти пре́лести,/ лю́ди же спасти́,/ де́моны отгна́ти, неду́ги исцеля́ти./ Сего́ ра́ди почита́ем тя/ я́ко Бо́жия дру́га,// Ти́хоне блаже́нне.
Тропaрь, глaсъ №:
Пустhнный жи1тель, и3 въ тэлеси2 ѓгGлъ, и3 чудотв0рецъ kви1лсz є3си2, бGон0се џтче нaшъ тЂхwне: пост0мъ, бдёніемъ, мл7твою, нбcнаz дарwвaніz пріи1мъ, и3сцэлsеши нед{жныz, и3 дyшы вёрою притекaющихъ ти2. слaва дaвшему тебЁ крёпость: слaва вэнчaвшему тS: слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.
Кондaкъ, глaсъ G.
Под0бенъ: Дв7а днeсь:
Въ п0стничествэ, ст7е, бGолюбeзномъ пребhвъ, ўтёшителеву си1лу съ высоты2 пріsлъ є3си2, јдwлъ низложи1ти прeлєсти, лю1ди же спасти2, дeмwны tгнaти, недyги и3сцэлsти. сегw2 рaди почитaемъ тS ћкw б9іz дрyга, тЂхwне бл7жeнне.
Ще в розробці