...

Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтський, чудотворець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 12-й день

Святитель Спиридон Триміфунтський народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Про його життя до висвячення відомостей збереглося мало. Відомо, що він був пастухом, мав дружину і дітей. Усі свої кошти він віддавав на потреби ближніх і мандрівників. За це Господь винагородив його даром чудотворіння: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.

Після смерті дружини, за часів царювання імператора Константина Великого (306–337), він був обраний єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння з ділами милосердя.

За свідченням церковних істориків, святитель Спиридон 325 року брав участь у діяннях I Вселенського Собору. На Соборі святитель вступив у змагання з грецьким філософом, який захищав Арієву єресь. Проста промова святителя Спиридона показала всім неміч людської мудрості перед Премудрістю Божою. Внаслідок бесіди противник православ’я став його ревним захисником і прийняв Святе Хрещення.

На тому самому Соборі святитель Спиридон явив проти аріан наочний доказ Єдності у Святій Трійці. Він узяв у руки цеглу і стиснув її. Миттєво вийшов із неї вгору вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилася в руках чудотворця. “Це три стихії, а цегла одна, — сказав тоді святитель Спиридон, — так і в Пресвятій Трійці — Три Особи, а Божество Єдине”.

Святитель з великою любов’ю дбав про свою паству. По його молитві посуха змінювалася рясним життєдайним дощем, а безперервні дощі змінювалися теплою, сухою погодою. Він також молитвою зціляв хворих і виганяв бісів.

Одного разу до святителя Спиридона прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи його заступництва. Помолившись, він повернув немовля до життя. Мати, вражена радістю, впала бездиханною. Але молитва угодника Божого повернула життя і їй.

Як повідомляє історик Созомен, у святого був звичай із зібраного врожаю одну частину роздавати бідним, а іншу віддавати нужденним у борг. Сам він особисто нічого не давав. Святитель просто показував вхід до комори, де кожен міг узяти, скільки потрібно, і потім повернути так само, без перевірки та звіту.

Окрім того, по його молитві під час посух, що часто загрожували острову Кіпр, ішов дощ. Через це святителя Спиридона часто порівнюють з пророкм Ілією.

Усе життя святителя вражає дивовижною простотою і силою чудотворіння, дарованою йому від Господа. За словом святителя оживали мертві, втихали стихії, руйнувалися ідоли. Коли в Александрії патріарх скликав Собор заради розтрощення ідолів і капищ, по молитвам отців Собору впали всі ідоли, окрім одного, найшанованішого. Патріархові у видінні було відкрито, що ідол цей залишився для того, аби бути розтрощеним святителем Спиридоном Триміфунтським. Викликаний Собором святитель сів на корабель. Коли корабель пристав до берега і святитель ступив на землю, ідол в Александрії зі всіма жертовниками впав у порох, чим сповістив патріарха та всіх єпископів про наближення святителя Спиридона.

У праведності і святості прожив святий Спиридон земне життя і в молитві віддав душу свою Господу близько 348 року. Мощі його спочивають на острові Корфу в церкві його імені (окрім правої руки, яка в Римі).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Спиридону Тримифунтскому, чудотворцу, глас 1

Собо́ра Пе́рваго показа́лся еси́ побо́рник и чудотво́рец,/ Богоно́се Спиридо́не о́тче наш. /Те́мже ме́ртву ты во гро́бе возгласи́в/ и змию́ в зла́то претвори́л еси́,/ и внегда́ пе́ти тебе́ святы́я моли́твы,/ а́нгелы, сослужа́щия тебе́, име́л еси́, свяще́ннейший./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Кондак святителю Спиридону Тримифунтскому, чудотворцу, глас 2

Любо́вию Христо́вою уязви́вся, свяще́ннейший,/ ум впери́в заре́ю Ду́ха,/ де́тельным виде́нием твои́м дея́ние обре́л еси́, Богоприя́тне,/ же́ртвенник Боже́ственный быв,// прося́ всем Боже́ственнаго сия́ния.

Тропaрь, глaсъ д7:

Прaвило вёры, и3 џбразъ кр0тости, воздержaніz ўчи1телz, kви1 тz стaду твоемY, ћже вещeй и4стина: сегw2 рaди стzжaлъ є3си2 смирeніемъ высHкаz, нищет0ю бог†таz, џтче спmрідHне, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

И#ли2 сeй, глaсъ №:

Соб0ра пeрвагw показaлсz є3си2 поб0рникъ и3 чудотв0рецъ, бGон0се спmрідHне, џтче нaшъ. тёмже мeртву ты2 во гр0бэ возгласи1въ, и3 ѕмію2 въ злaто претвори1лъ є3си2: и3 внегдA пёти тебЁ с™ы6z мл7твы, ѓгGлы сослужaщыz тебЁ и3мёлъ є3си2, сщ7eннэйшій. слaва дaвшему тебЁ крёпость: слaва вэнчaвшему тS: слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.

Ще в розробці