Святитель Савва II, архієпископ Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 12-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / місяця серпня на 30-й день — Собор святителів Сербських

Святитель Савва II, у миру Предислав, народився близько 1200 року і був четвертим сином святого сербського короля Стефана Первовінчанного. У той час як його старші брати Радослав, Владислав і Урош по черзі володіли Сербією, Предислав, нехтуючи мирською владою і величчю, з юності пішов стопами свого дядька, святителя Савви.

Як і його попередники на первосвятительському престолі Сербської Церкви, він спочатку подвизався в монастирі Хіландар на Афоні, звідки здійснив прощу на Святу землю. «До Єрусалима-бо йшов поклонитися Гробу Господньому і споглядачем бути всім страстям Його. Там-бо багато часу провівши, знову повернувся», — йдеться в його житії.

Згодом хіландарський чернець Савва був обраний єпископом Холмським з кафедрою в Стоні. Звідси він згодом переніс єпископську резиденцію до церкви святого Петра на Лімі.

Відомо, що після вторгнення болгар та розорення церкви святого Петра відбувся Собор, на якому разом з королем Урошем та архієпископом Арсенієм був присутній і Холмський єпископ Савва. Точна дата цього Собору невідома, але згадка про нього міститься в Лімській грамоті, що належить до часу з 1254 до 1263 років.

Після преставлення святителя Арсенія (1233–1263 рр.) святий Савва був обраний третім за ліком Сербським архієпископом і залишався біля церковного кормила протягом семи років до самої своєї блаженної кончини. За словами життєописувача, Савва II мав особливу турботу про дотримання стародавніх правил «святих апостолів і богоносних отців» та керував Сербською Церквою з великою відданістю і любов’ю. Він ніколи не забував про те, що обов’язково нестиме відповідь за даний йому талант, і неослабно дбав про Богом ввірене йому стадо Христове.

Святитель відійшов до Господа 8 лютого 1271 року в Печі і був похований тут же в храмі Святих апостолів. Нетлінні мощі святого видавали пахощі, і від них одержували зцілення ті, хто притікав до них.

Житіє святителя Савви II належить перу одного із учнів Даниїла Старшого і було складене до 1330 року. У 1861 році митрополит Сербський Михаїл (Йованович) склав і видав службу цьому святому.

На фресках у монастирях Студениця, Арільє, Сопочани та Ораховиця збереглися зображення святителя Савви II, а в Печському монастирі над його гробницею є зображення його успіння. Лик цього святого також можна побачити в лозі Неманичів у Грачаниці, Печі та Дечанах.

Тропарі, кондаки, молитви та величання