Святитель Петро Могила, митрополит Київський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 31-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Галицьких святих (перехідне) / місяця липня на 15-й день — Собор Київських святих / вересня на 1-й день — Собор Вінницьких святих / жовтня на 10-й день — Собор Волинських святих / жовтня на 27-й день — Собор святих Київської духовної академії

Святитель Петро походив із старовинного молдавського роду Могил, який відзначався глибокою відданістю Православній Церкві. Святий народився 21 грудня 1596 року в Сучаві в сім’ї господаря Валахії, а потім і Молдови Симеона Могили. Через низку обставин сім’я святителя переїхала до Львова, де могла сподіватися на підтримку своїх багатих родичів.

Початкову освіту юнак отримав у вчителів школи Львівського православного братства. Продовжив навчання він у Польській академії в Замості. Також святитель Пяетро навчався в різних навчальних закладах Голландії і Франції. Він опанував богословську науку і вільно володів грецькою та латинською мовами.

Повернувшись до Польщі, молодий воєводич вступив на військову службу, брав участь у Хотинській битві 1621 року. Але святителю Петру, з дитинства вихованому в православному дусі, були не до вподоби іновірне товариство й легковажне військове оточення. Вже тоді його душу обіймало бажання присвятити себе служінню Богу і православному народу. Часто відвідуючи Київ, молодий богослов зблизився з митрополитом Іовом (Борецьким). Спілкування з ним остаточно сформувало погляди святителя Петра Могили і вказало напрям його подальшої діяльності. 1625 року він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі.

У 1627 році тридцятирічний святитель Петро був обраний архімандритом Києво-Печерської Лаври. Усім серцем відданий Православній Церкві, наділений твердою волею і рішучим характером, архімандрит Петро Могила вимагав від братії послуху. Водночас він був дуже вимогливим до себе.

Святитель Петро Могила високо оцінював значення друкованої православної книги. Він дбав про те, щоб за час його архімандритства Києво-Печерська друкарня посіла чільне місце серед інших друкарень України і Білорусі. Печерський архімандрит вважав, що для успішної боротьби з утисками єзуїтів і уніатів православному духовенству треба мати відповідну освіту. Об’єднавши Лаврську школу зі школою Київського Богоявленського братства у колегію, святитель Петро перетворив її на такий навчальний заклад, який став взірцем для всіх духовних шкіл Русі.

У квітні 1633 року в Успенській церкві Львова святитель Петро був висвячений на митрополита Київського і Галицького. Його діяльність на митрополичій кафедрі була спрямована на відновлення і впорядкування життя Православної Церкви. Новий митрополит зосередив увагу не лише на тому, щоб майбутні пастирі здобували необхідну богословську і загальну освіту. Від духовенства він вимагав суворого дотримання канонічних правил. Митрополит пильно стежив за життям кожної єпархії. Зокрема, він проводив на відповідальні церковні посади людей, здатних гідно служити зміцненню Православ’я і охороняти свою паству від впливу уніатства.

Святитель Петро є автором одного із найвидатніших творів богословської літератури ХVІІ століття. Його “Катехізис” або “Православне сповідання Кафоличної і Апостольської Церкви Східної” мав велике значення для всього Вселенського Православ’я. Святитель Петро також упорядкував неповторний за своїм змістом “Требник”.

Лише чотирнадцять років судилося пробути святителю Петру Могилі на Київській кафедрі. Напружена праця і невсипуща боротьба з ворогами Православної Церкви вичерпали сили її Первосвятителя. Відписавши своє майно на побудову нових храмів та шкіл, на Софійський собор і Лавру, архіпастир відійшов до Господа в ніч на 1 січня 1644 року. Згідно з заповітом його тіло було покладене у Великій церкві Києво-Печерської Лаври.

У грудні 1996 року, за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, святитель Петро, митрополит Київський, був прославлений в лику святих. Він канонізований також Румунською і Молдовською Православними Церквами.

Тропарі, кондаки, молитви та величання