Святитель Марк Євгенік, архієпископ Ефеський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 19-й день

Святитель Марк, у миру Мануїл Євгенік, народився в сім’ї диякона і сакеларія Софійського собору в Константинополі. Його мати була донькою лікаря. Батьки майбутнього святителя належали до найповажніших жителів Візантійської столиці. У віці тринадцяти років Мануїл осиротів. Тим не менш, йому вдалося здобути блискучу богословську освіту.

Невдовзі Мануїл посів місце батька в клірі Константинополя. Він став широко відомий як талановитий проповідник. 1418 року святий прийняв чернецтво з ім’ям Марк у монастирі на острові Антигон. Однак обитель невдовзі припинила своє існування внаслідок турецького нашестя, і Марк знову опинився в Константинополі. Святий став ченцем Манганського монастиря в столиці Візантії.

1437 року він був висвячений на єпископа і поставлений на кафедру давнього Ефеса. Призначення це було титулярним: Ефес до того часу давно перебував під владою турків і церковне життя там припинилося. Попри це в Константинопольській Церкві митрополит Ефеський традиційно вважався одним із ключових ієрархів.

Невдовзі після свого поставлення митрополит Марк мав прийняти участь у Ферраро-Флорентійському соборі (1438–1445). На ньому обговорювалася можливість возз’єднання православних і римо-католиків. Святитель Марк виїхав на собор в Італію у складі візантійської делегації. Він не був проти відновлення церковної єдності. Однак святий вважав, що воно досяжне лише за умови усунення тих нововведень, які внесли у православне вчення латиняни.

Богословські суперечки на соборі не увінчалися успіхом: Рим не хотів відступати від своїх нововведень навіть після того, як Марк Ефеський переконливо довів неправоту латинських богословів. Проте папа Римський Євгеній IV наполягав на унії греків з Римом, не зупиняючись навіть перед такими засобами, як шантаж і залякування.

Під тиском папи візантійська делегація поступилася і підписала акт унії, визнавши над собою верховенство папи. Лише митрополит Марк виступив проти цього беззаконня. Не побачивши його підпису на акті з’єднання церков, папа Євгеній IV відверто сказав: “Ми нічого не зробили”.

Тайно залишивши Флоренцію, святий Марк повернувся до Візантії. Він ревно переконував жителів Константинополя відкинути нечестиву угоду. На смертному одрі святитель переконував патріарха Константинопольського Геннадія продовжувати боротьбу з латинянами.

Святитель Марк помер 23 червня 1444 або 1457 року. Через декілька років після кончини святого відбулося перенесення його мощей.

1734 року митрополит Марк Ефеський був прославлений в лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання