Святитель Макарій, митрополит Московський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 30-й день

Святитель Макарій народився близько 1482 року в Москві в сім’ї благочестивих батьків. У Хрещенні він був названий на честь Архістратига Михаїла. Відомо, що батька його звали Леонтій. Вочевидь, невдовзі після народження сина він помер. Мати його згодом прийняла чернечий постриг з ім’ям Євфросинія.

Вирішивши обрати чернечий шлях, юнак вступив послушником до Різдва Богородиці Пафнутієво-Боровського монастиря. У постризі він був названий на честь знаменитого аскета-пустельника преподобного Макарія Єгипетського. Майбутній святитель поступив у монастир преподобного Пафнутія після того, як Іосиф Волоцький його покинув. Тим не менш, його вплив на святого Макарія був досить великий.

1523 року Макарій став ігуменом Лужецького Богородицького монастиря в Можайську. Три роки потому він був висвячений на архієпископа Новгородського і Псковського.

До того часу новгородська кафедра вдовствувала сімнадцять років. Багаторічна відсутність єпархіального владики не найкращим чином позначилася на стані справ. Необхідні заходи були спрямовані на втілення в життя рішень Соборів 1503–1504 років. Зокрема, було заборонено спільне проживання в монастирі іноків і інокинь.

Будучи послідовним прихильником сильного монастирського господарства, новий архієпископ доклав чималих зусиль для переводу новгородських монастирів на чернечий устав. Окрім того, владика багато уваги приділяв реставрації старовинних ікон і храмів, у Софійському соборі були відновлені фрески. Тут же, в Новгороді була зроблена перша спроба зібрати воєдино всі книги «які читалися в землі руській», вийшла перша редакція знаменитих «Макарієвих міней». До них увійшли як житія святих, так і дидактичні та богословські твори.

19 березня 1542 року святитель Макарій був возведений на Московський митрополичий престол. 1547 і 1549 року він скликав у Москві два Собори. На них було проведено велику роботу з канонізації руських святих. Також під час його перебування на митрополичому престолі 1551 року відбувся знаменитий Стоглавий Помісний Собор.

3 грудня 1563 року митрополит Макарій сповістив царя, що через неміч має намір залишити Митрополію і «піти на самотнє життя» на місце свого постриження в Пафнутіїв монастир. Цар разом зі спадкоємцем прибув на митрополиче подвір’я і благав його не залишати Митрополію. Тільки 21 грудня святитель Макарій дав згоду залишатися на кафедрі.

Через десять днів, 31 грудня 1563 року, владика Макарій помер. 1 січня відбулося його поховання в Успенському соборі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання