Святитель Іоасаф, митрополит Московський і всієї Русі

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 27-й день / липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / жовтня на 5-й день — Собор Московських святителів

Святитель Іоасаф, митрополит Московський і всієї Русі, походив із дворянського роду Скрипициних. Найімовірніше, він народився в останній чверті XV століття. Існує припущення, що святитель Іоасаф є однією особою зі священником Георгієм Скрипицею із Ростова, який писав заперечення на рішення Собору 1503 року.

Майбутній митрополит Московський і всієї Русі прийняв чернецтво в Троїце-Сергієвій лаврі, а з 1529 року був її ігуменом.

9 лютого 1539 року отець Іоасаф був рукопокладений на єпископа Московського з возведенням у сан митрополита. Очолив інтронізацію архієпископ Новгородський Макарій, який в рамках неї дав новопоставленому митрополиту «повольну» грамоту.

У 1540 році митрополит Іоасаф клопотав перед царем про звільнення князя Бєльського із темниці. Відтоді, разом з Бєльським, він був «першим радником» государя, що викликало невдоволення Шуйських. 3 січня 1542 року владика Іоасаф був позбавлений влади і засланий до Кирило-Білозерського монастиря. Згодом він випросив для себе можливість провести останні роки в Троїце-Сергієвій лаврі, де колись дав іночеські обітниці.

Під час Стоглавого Собору йому надсилали для перегляду соборні постанови. В одному зі своїх зауважень щодо них він висловив особливе піклування про те, щоб тяглі люди (селяни) не були пригнічені тягарем податків.

27 липня 1555 року митрополит мирно помер в Троїце-Сергієвій лаврі і був похований в «келії преподобного Сергія». Його мощі донині спочивають в обителі, в південному притворі Троїцького собору, званому Серапіоновою палатою.