Святитель Іоаким (Пані), патріарх Александрійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 17-й день

Доброчесний і мудрий святитель Іоаким був обраний патріархом Александрійським у віці тридцяти восьми років, у 1487 році.

Коли Єгипет був зайнятий турецьким султаном Селімом I (1512–1520 рр.), святитель Іоаким випросив гарантію, яка закріпила всі патріарші привілеї. Він підтримував зв’язок з московським правлячим домом, від якого отримував грошову допомогу для підтримки патріаршого престолу.

За ініціативою Константинопольського Собору 1544 року патріарх Іоаким встановив правило, за яким всі наступні архієпископи Синайські мали бути призначені патріархом Єрусалимським. Окрім того, за святителя Іоакима було повністю відновлено патріарший монастир Савви Освященного в Александрії.

З патріархом Іоакимом пов’язане передання про великі чудеса, звершені Богом по молитві святителя. Якось в Єгипті спалахнула чума. Коли хвороба лютувала, один із ворогів християнства, лікар за професією, розпустив поміж турків чутки, що в нещасті винні християни, які нібито зачаровують воду. Наклеп поширився всюди і дійшов до єгипетського султана, який наказав привести до нього патріарха Іоакима для особистих пояснень.

Султан спочатку вів з ним довгу бесіду про віру. Правитель побачив, що святитель з глибоким переконанням і ясними доказами виправдав віру християнську й спростовував іслам. Тоді він наказав йому на доказ євангельських слів переставити гору, що знаходиться поряд з Каїром.

Патріарх не похитнувся у вірі. Попросивши декілька днів для молитви, святитель Іоаким з вірними християнами постом, бдінням і молитвами умилостивляв Господа й просив не посоромити їх.

У призначений час за присутності безлічі народу патріарх сказав горі в ім’я Христове, щоб та зрушила зі свого місця і перейшла на інше. Гора здригнулася в основі і залишила своє місце. Зупинена тим самим ім’ям Христовим, вона отримала назву турецькою “дур-даго” (“стань гора”).

Це диво вразило ворогів християнської віри. Не знаючи, чим похитнути православних, зловмисники приготували смертоносну отруту і переконали султана, щоб той звелів патріархові випити її, знову посилаючись на слова Христа. Султан наказав подати патріарху отруту. Повний віри в силу Хреста Христового, патріарх осінив чашу хрестом, випив і залишився неушкодженим. Після цього, сполоснувши склянку водою, патріарх попросив, щоб випив її лікар, який приготував напій. Відмовитися було не можна, бо сам султан того вимагав. Лікар випив воду і тут же помер.

Коли про ці дивовижні події дізнався Константинопольський патріарх святитель Нифонт, він послав до Александрії єпископа Рандинійського Акакія і преподобного Феофіла, щоб вони дізналися докладно і упевнилися в тому, що там сталося. Посланці підтвердили диво.

Помер святитель Іоаким у 1567 році, у віці ста дев’ятнадцяти років.