...

Святитель Інокеентій (Веніамінов), митрополит Московський

Місяця березня на 31-й день / вересня на 23-й день — прославлення / червня на 10-й день — Собор Сибірських святих / липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідне) / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне) / місяця жовтня на 5-й день — Собор Московських святителів

Святитель Інокентій, у миру Іван Євсейович Попов-Веніамінов, народився 26 серпня 1797 року в селі Ангинське Іркутської єпархії в сім’ї пономаря. Маленький Іоанн рано навчився грамоти і з семи років став читати в храмі Апостол. У 1806 році він почав навчання в Іркутській семінарії, де за великі успіхи і отримав своє друге прізвище на честь спочилого іркутського архієпископа Веніаміна. У 1817 році майбутній святий був висвячений на диякона, а через чотири роки був рукопокладений у сан священника до Благовіщенської церкви Іркутська.

З 1823 року і протягом наступних сорока п’яти років святитель Інокентій виконував своє місіонерське служіння, просвіщаючи народи Якутії, Хабаровського краю, Камчатки, Алеутських островів і Північної Америки. Свій апостольський подвиг святий звершував у важких умовах, неодноразово наражаючи своє життя на небезпеку. Святитель Інокентій хрестив людей, будував храми і засновував при них школи, де викладав основи християнства. Святий праведник був чудовим проповідником.

У своїх незліченних поїздках святитель Інокентій докладно вивчав народи, які просвіщав: їхню мову, побут, традиції та звичаї. Згодом його праці з мовознавства, географії та етнографії були високо оцінені по всьому світу. Святий склав азбуку й граматику алеутської мови та переклав нею Катехізис, Євангеліє і багато молитов. Один із відомих його творів, “Вказівка шляху в Царство Небесне” (1833 р.), був перекладений мовами малих народів Сибіру і витримав понад сорок видань.

29 листопада 1840 року отець Іоанн прийняв постриг у чернецтво і сан архімандрита, отримавши нове ім’я на честь святителя Інокентія Іркутського. Менш ніж за місяць святитель був висвячений у сан єпископа Камчатського, Курильського і Алеутського. 21 квітня 1850 року єпископ Інокентій був возведений в сан архієпископа, а 5 січня 1868 року отримав сан митрополита Московського.

Завдяки митрополиту Інокентію було влаштовано Місіонерське товариство в Москві, а 1870 року було започатковано Японську Православну Духовну Місію, яку очолив архімандрит Миколай Касаткін, згодом святитель Миколай Японський. Зусиллями владики в Московській духовній академії було побудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці.

Митрополит Інокентій спочив у Велику Суботу 31 березня 1879 року і був похований у Свято-Духовому храмі Троїце-Сергієвої лаври.

6 жовтня 1977 року святитель Інокентій був прославлений у лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Иннокентию, митрополиту Московскому, глас 1

Во вся страны́ полу́нощныя изы́де веща́ние твое́,/ я́ко прие́мшия сло́во твое́,/ и́хже боголе́пно научи́л еси́,/ неве́дущия Христа́ све́том Ева́нгелия просвети́л еси́,/ челове́ческия обы́чаи украси́л еси́,/ Це́ркви похвало́, святи́телю о́тче наш Инноке́нтие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак святителю Иннокентию, митрополиту Московскому, глас 4

И́стинный и нело́жный учи́тель был еси́:/ запове́данная бо Го́сподем сам сотвори́в,/ и́мже учи́л еси́ и наказа́л еси́ ко благоче́стию приходя́щая ча́да,/ неве́рныя вразумля́л еси́ позна́ти ве́ру и́стинную,/ просвеща́я их святы́м Креще́нием./ Сего́ ра́ди со апо́столы ра́дуешися,// прие́мля по́честь благове́стника Христо́ва.

 

Ще в розробці