...

Святитель Геронтій, митрополит Московський і всієї Русі

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 28-й день / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне) / місяця жовтня на 5-й день — Собор Московських святителів

Святитель Геронтій був зведений на першосвятительську кафедру 29 червня 1471 року. Раніше він був настоятелем Симонового монастиря в Москві, а до 1455 року був висвячений на єпископа Коломенського.

Час правління святителя Геронтія ознаменований розширенням церковного будівництва. Після пожежі у квітні 1471 року було заново збудовано митрополичий будинок та інші будівлі. У 1481 році ним було закладено церкву на честь Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, і 21 серпня 1486 року він звершив її освячення. За участю святителя Геронтія був побудований Успенський собор у Кремлі, освячення якого відбулося 12 серпня 1479 року. 24 серпня відбувалося урочисте перенесення мощів святителя Петра до нового собору.

У час правління святителя Геронтія ускладнилися стосунки Церкви з великим князем Іоанном III.

Святитель Геронтій мав твердий характер і відстоював незалежність Церкви від втручання великого князя в церковні справи. Між ними виникли суперечки, у яких брав участь і архієпископ Ростовський Вассіан, духівник великого князя. На деякий час митрополит Геронтій залишив кафедру і пішов до Симонового монастиря. Але оскільки більшість духовенства визнавали правоту першоієрарха, великий князь Іоанн III просив у святителя Геронтія прощення і обіцяв не втручатися у церковні справи. Після цього святитель повернувся на кафедру.

У 1483 році святитель Геронтій на нетривалий час знову пішов у Симонів монастир через хворобу, але незабаром повернувся і благополучно керував церковними справами до блаженної кончини, яка настала 28 травня 1489 року, напередодні свята Вознесіння Господнього.

Святитель Геронтій був похований в Успенському соборі Кремля. Збереглися кілька грамот та послання до великого князя, складені митрополитом Геронтієм. Після смерті почалося його шанування.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Геронтию, митрополиту Московскому, глас 6

Днесь душа́ вся́ка весели́тся/ на па́мять успе́ния святи́теля Христо́ва Геро́нтия,/ прему́дрости ревни́теля/ и кро́тости учи́теля,/ смире́нию наказа́теля,/ уче́нием Боже́ственных слове́с ве́рныя наслади́вшаго./ Ру́сскаго митрополи́та похва́лим,/ святи́тельства па́ству прии́мшаго,/ украси́вшаго Це́рковь Христо́ву./ Тем и Христо́с ви́дя твое́ благопроизволе́ние,/ причте́ тя в лик пра́ведных,/ святи́телю Геро́нтие,/ моли́ Христа́ Бо́га и Пречи́стую Богоро́дицу// непреста́нно о всех нас.

Кондак святителю Геронтию, митрополиту Московскому, глас 2

Бо́жиим Ду́хом и́ночество вожделе́/ и восприя́ Ду́ха Свята́го благода́тию,/ и святи́тельства са́на сподо́бился еси́,/ содержа́ще престо́л Ру́сския Митропо́лии,/ и бысть па́стырь и учи́тель от ро́да ру́сскаго,/ пасы́й ста́до Христо́во слове́сных ове́ц,/ и обре́те благода́ть от Го́спода, Геро́нтие святи́телю,/ Ему́же всегда́ о нас непреста́нно моли́ся,// спасти́ся душа́м на́шим.

Ще в розробці

Ще в розробці