...

Святитель Філарет (Гумілевський), архієпископ Чернігівський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 9-й день / жовтня на 12-й день — прославлення

Святитель Філарет, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, у миру Димитрій Григорович Гумілевський, народився 23 жовтня 1805 року в селі Конобєєвці Шацького повіту Тамбовської губернії в сім’ї священника. Хлопчика назвали Димитрієм на честь святого Димитрія Солунського. Початкове виховання й освіту він отримав у сім’ї, яка вирізнялася істинним благочестям.

Розумові здібності Димитрія проявилися дуже рано. У п’ять років він уже читав у церкві Псалтир, який знав майже напам’ять. У сім років батько віддав Димитрія у Вишенську пустинь до вченого ієродиякона Никона, а за два роки — у Шацьке духовне училище. Під час навчання Тамбовський Преосвященний Іона (Васильєвський) перемінив його колишнє прізвище Конобєєвський на Гумілевський.

Здібності Димитрій мав надзвичайні. Якось він зі своєю тіткою відвідав Саровську пустинь і був у преподобного Серафима. Благословивши хлопчика, старець сказав: «Цей отрок буде великим світильником Церкви і прославиться по всій Русі як учений муж».

Однак батько Димитрія мріяв, що коли син виросте, то одружиться і посяде його місце. Хлопець став сватати наречену. Але якось, гуляючи у садку, він сподобився видіння святителя Василія Великого. Святий сказав йому, що плани батька його зруйнуються. Відтоді Димитрій залишив думку про одруження й цілковито змінив спосіб життя.

У 1826 році він вступив до Московської духовної академії, де 19 серпня 1829 року прийняв чернецтво. Митрополит Московський Філарет, який дуже цінував здібного студента, у постригу дав йому своє ім’я.

3 лютого 1830 року Філарет був рукопокладений на ієродиякона, а 29 червня того ж року — на ієромонаха.

1 травня 1833 року він був призначений інспектором Академії, а 27 січня 1835 року був возведений у сан архімандрита. 14 грудня того ж року архімандрит Філарет стає ректором духовної академії, а з 9 березня 1837 року — одночасно й настоятелем Богоявленського монастиря.

21 грудня 1841 року у Казанському соборі Петербурга була звершена хіротонія архімандрита Філарета на єпископа Ризького. За час служіння святителя у Прибалтійському краї до Православ’я приєдналося 113 910 селян, а кількість парафій зросла з 6 до 98. Ця діяльність викликала різку протидію німецьких баронів, які бажали онімечити край. Боротьба закінчилася переміщенням Філарета в 1848 році на Харківську кафедру.

В Харкові та Чернігові святитель приділяв велику увагу духовній освіті юнацтва, засновував семінарії, єпархіальні училища, стежив за навчально-виховним процесом, розробляв для навчальних закладів програми викладання. Не обходив він своєю увагою і благоустрій монастирів та церков, храмове будівництво. У 1857 році Філарет був зведений у сан архієпископа, а 2 травня 1859 року був призначений архієпископом Чернігівським і Ніжинським.

Особливо прославився святитель Філарет завдяки своїм літературним і богословським працям. Його головні праці — «Історія Руської Церкви», «Православне догматичне богослов’я», «Історичне вчення про Отців Церкви», «Бесіди про страждання Господа нашого Іісуса Христа», «Житія святих, шанованих Православною Церквою» — витримали велику кількість перевидань.

Святитель Філарет був надзвичайно чуйним до чужої біди. Трудами й життям його керувало єдине бажання — служити Богу і ближньому. З першої хвилини, коли постав він перед престолом Божим як служитель вівтаря, і до самої смерті на кожній службі, починаючи від Херувимської пісні й до Причастя, сльози текли з його очей. І, причастившись, він довго не міг угамувати своїх сліз.

Інтенсивно займаючись науковою роботою, святитель живо відкликався на всі події суспільного життя: відвідував в’язниці, допомагав пораненим під час Севастопольської кампанії. Він не залишав свою паству і в найскрутніші моменти. Під час холери 1866 році він здійснив об’їзд єпархії, щоб підбадьорити народ. Дорогою святитель сам захворів і 9 серпня помер у Конотопі. Від Конотопа до Чернігова усі 180 верст понад 10 тисяч людей, змінюючи один одного, супроводжували гроб улюбленого архіпастиря. При цьому не було жодного випадку захворювання на холеру. Молитвами угодника Божого святителя Філарета холера не дійшла до Чернігова і припинилася. Дивний Бог у святих Своїх!

14 квітня 2009 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив:
1. Благословити для місцевого прославлення та шанування архієпископа Чернігівського Філарета (Гумілевського).
2. Затвердити іконописне зображення святителя Філарета.
3. Останки його вважати святими мощами.
4. Пам’ять святителю Філарету Чернігівському звершувати 9/22 серпня.
5. Піднести подяку Всемилостивому Богу, дивному у святих Своїх, Який явив нам нового молільника за нашу Святу Церкву та наш народ.

25 жовтня 2009 року за урочистим богослужінням, яке очолив Митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні великої кількості єпископів та духовенства, відбувся чин прославлення святителя Філарета, архієпископа Чернігівського. Під час богослужіння була відправлена остання панахида за ним. Далі архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій зачитав рішення Священного Синоду УПЦ про причислення до лику місцевошанованих святих Чернігівської єпархії архієпископа Чернігівського Філарета (Гумілевського), а єпископ Святогірський Арсеній зачитав житіє святого. Насамкінець пролунали тропар і кондак святителю Філарету, після чого Первосвятитель разом із архієреями та духовенством вклонилися його чесним мощам.

Мощі святителя Філарета перебувають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Чернігова.

orthodox.cn.ua

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Ще в розробці

Тропaрь, глaсъ д7:

БGомyдрый свэти1льниче вёры правослaвныz, с™и1телю џтче нaшъ філарeте, слaва и3 ўкрашeніе земли2 черни1говскіz, любомyдрый ўчи1телю, тh же с™и1телю їwaнну златоyсту дост0йное подражaніе kви1лъ є3си2: чи1стыми словєсы2 и3 бlгодaтными ўчeньми пaству свою2 ўсeрднw напоsлъ є3си2 и3 ко и4стинному пути2 сп7сeніz наставлsлъ є3си2 и3 нhнэ є3гдA предстои1ши свёту рaзума хrтY бGу нaшему моли1сz t ўчeній врeдныхъ nтeчество нaше њгради1ти и3 бGу вёрнw послужи1ти и3 поми1ловатисz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ G:

Правослaвіz любомyдрый трyжениче, бlгочeстіz настaвниче, душеполeзныхъ и3 ўмосвётлыхъ ведeній стzжaтелю, тёмъ же мн0гихъ къ цRкви хrт0вой њбрати1лъ є3си2, и3 пути2 сп 7сeніz и4стинному научи1лъ є3си2, нhнэ же с™и1телю џтче філарeте, є3гдA предстои1ши ў пrт0ла цRS слaвы, моли1сz њ лю1дехъ страны2 нaшеz: вёру правослaвную ўтверди1ти, и3 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Ще в розробці