Святитель Феогност, Митрополит Київський і всієї Русі
День пам'яті (н. ст.)
Місяця березня на 14-й день / липня на 15-й день — Собор Київських святих / вересня на 20-й день — Собор Брянських святих / жовтня на 5-й день — Собор Московських святителів / жовтня на 10-й день — Собор Волинських святих
Святитель Феогност, за походженням грек, був возведений на Київську кафедру в 1328 році. Того ж року він прибув до Києва, а звідти до Москви, яка після смерті святителя Петра стала місцем перебування митрополитів “всієї Русі”. Дорогою через Волинь він звершив висвячення єпископів Володимир-Волинського і Галицького. Із Москви святитель Феогност вирушив до Новгорода, Пскова, Полоцька, Смоленська, Чернігова та інших міст, де брав діяльну участь у вирішенні важливих церковних і державних питань.
У 1342 році святитель Феогност відвідав Золоту Орду. Хан Чанібек вимагав, щоб Руська Церква сплачувала татарам данину. Святитель стійко зніс погрози та знущання, опираючись безпідставним вимогам хана. Зрештою митрополиту вдалося переконати хана у неправомірності його наказу. Сплативши ординцям одноразову незначну суму, святитель Феогност повернувся до Москви. Із Орди він привіз ханську грамоту про скасування данини з Церкви.
Багато клопоту завдавали святителю Феогносту церковні справи у західноруських землях, де Польща і Литва намагалися створити окрему митрополію, не пов’язану з митрополією “всієї Русі”. Благословляючи народ і утверджуючи його в Православ’ї, Святитель відвідав Перемишль, Галич і Холм.
Святителю Феогносту довелося звернутися до Константинопольського патріарха з проханням скасувати Галицьку митрополію. У своїй грамоті святитель вказував на давню єдність митрополії на Русі, від якої, на його думку, й надалі “залежить єдність самого сповідання віри в народі”. Патріарший Собор 1347 року скасував попередню ухвалу про окремого Галицького митрополита та вшанував святителя Феогноста титулом Екзарха “всієї Русі”.
Святитель Феогност увійшов в історію як видатний церковний та державний діяч. Літописи називали його “великим наставником”. Помер святитель Феогност 14 березня 1353 року і був похований в Успенському соборі Московського Кремля поруч зі своїм попередником, святителем Петром (Ратенським).
Мощі святителя Феогноста були знайдені у 1471 році.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Феогносту, митрополиту Киевскому и всея Руси, глас 4
Измла́да, преподо́бне, приле́жно подвиза́вся,/ вся́ зако́ны Боже́ственныя позна́л еси́,/ хра́мов Бо́жиих строи́тель,/ и защи́тник па́ствы твоея́ яви́ся,/ Те́мже я́ко престо́ла святи́теля Петра́ насле́дника,/ и святи́теля вели́каго чту́ще тя́,/ мо́лим ча́да твоя́, блаже́нне:/ от все́х бе́д изба́ви на́с/ я́же ко Христу́ моли́твами твои́ми,// святи́телю Христо́в Феогно́сте, о́тче на́ш.
Тропaрь, глaсъ д7:
И#змлaда, прпdбне, прилёжнw подвизaвсz, вс‰ зак0ны бжcтвєнныz познaлъ є3си2, хрaмwвъ б9іихъ строи1тель, и3 защи1тникъ пaствы твоеS kви1сz, тёмже ћкw прест0ла с™и1телz петрA наслёдника, и3 с™и1телz вели1каго чтyще тS, м0лимъ ч†да тво‰, бlжeнне: t всёхъ бёдъ и3збaви нaсъ ћже ко хrтY мlтвами твои1ми, с™и1телю хrт0въ fеогн0сте, џтче нaшъ.
Ще в розробці