Святитель Досифей (Васич), митрополит Загребський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 31-й день

Митрополит Досифей (Васич) народився 5 грудня 1877 року в Белграді. Після закінчення Белградської духовної семінарії він вступив до Київської духовної академії. 1904 року він закінчив її зі ступенем магістра богослов’я.

Майбутній митрополит рано обрав подвижницьку дорогу: чернечий постриг він прийняв ще в Семінарії. Святий продовжив вивчення богослов’я і філософії в Берліні та Лейпцигу, а потім у вищій школі суспільник наук у Сорбонні. Закінчив свою освіту святитель Досифей у Швейцарії, де перебував до початку Балканської війни.

У воєнні роки всі свої сили ієромонах Досифей спрямовував на справу визволення й об’єднання сербського народу. Святий Архієрейський Собор, відзначивши ревне служіння Церкві Христовій та величезну любов до сербського народу, у травні 1913 року обрав Досифея (Васича) єпископом Нішським.

Початок Першої світової війни 1914 поставив Ніш в епіцентр військових і політичних подій. Туди стікалися змушені відступати сербські війська. Молодий єпископ Досифей залишався на своїй кафедрі, готовий прийняти і розділити зі своїм народом усі муки та страждання австро-угорського й болгарського гніту. Сам Господь укріпляв його, допомагаючи винести гоніння і полон. Величезну скорботу переживав він, коли від рук ворога загинули понад сто п’ятдесят священників його єпархії і безліч віруючого народу.

1918 року єпископ Досифей повернувся із полону до своєї єпархії. Після Першої світової війни він обійняв посаду підголови Головного Архієрейського Собору. Як його підголова він брав участь у переговорах з Константинопольською Патріархією про відновлення патріаршества в Сербії.

Потім владика три роки провів у Чехословаччині, ведучи напружену місіонерську роботу. Згодом він підтримував постійні зв’язки з молодою Православною Церквою в цій країні.

1931 року Сербська Православна Церква прийняла новий Статут. Одне із його положень передбачало створення Загребської єпархії із частин, відокремлених від Горнокарловацької і Пакратської єпархій. За рішенням Святого Архієрейського Собору єпископа Досифея було обрано першим митрополитом Загребським. Йому належало всією своєю діяльністю свідчити про істинність православ’я в тому середовищі, де православні протягом багатьох століть зазнавали гонінь.

Під час хвороби патріарха Сербського Варнави митрополит Досифей,  як найстарший член Синоду, керував справами Сербської Православної Церкви. Після смерті патріарха Варнави і до обрання патріарха Гавриїла в 1938 році він очолював Белградсько-Карловацьку архієпископію.

Після початку Другої світової війни митрополит був заарештований хорватськими усташами і ув’язнений до загребської в’язниці. У в’язниці митрополит-мученик зазнав страшних тортур і знущань від рук католицьких черниць, приставлених до нього нібито для надання медичної допомоги. Монахині катували митрополита доти, доки він не впав у безпам’ятство.

Тоді його, змученого, з вирваною бородою, переправили до белградського Введенського монастиря. Там, так і не приходячи до тями, митрополит-мученик помер 13 січня 1945 року. Святитель Досифей був похований на території монастиря.