Святитель Досифей, митрополит Молдавський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця грудня на 13-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Галицьких святих (перехідне)
Святитель Досифей, в миру Димитрій Баріле, народився 1624 року в Молдавії. Благочестиві батьки намагалися забезпечити сину належну освіту і виховання. За сприяння митрополита Київського святителя Петра (Могили) юний Димитрій навчався у школі при монастирі Трьох святителів у Яссах, а пізніше у школі Львівського православного братства. Він вивчав богослов’я і грецьку, латинську, церковно-слов’янську, румунську, польську та єврейську мови.
Освічений, скромний, смиренний юнак став послушником. 1649 року він прийняв чернечий постриг у монастирі Побрата (або Пробота). Згодом, зважаючи на чесноти та подвижницьке життя, братія обителі обрала ієромонаха Досифея своїм духівником і настоятелем.
1658 року Досифея обрали єпископом Хуським, а з 1659 року він був єпископом Романським. Посівши архієрейську кафедру, він був прикладом покірності і терпіння, сприяв відновленню багатьох храмів та монастирів.
У 1671 році святитель Досифей став митрополитом Сучавським і всієї Молдавської землі. Але вже через два роки він був вимушений залишити батьківщину через військові дії Османської імперії і польського короля Яна Собеського на території Молдови. Митрополит переїхав до Речі Посполитої, де перебував до 1675 року.
Після свого повернення святитель Досифей зробив вагомий внесок у розвиток молдавської культури і духовності. 1681 року він відновив книгодрукування у Молдавському князівстві. Митрополит також сприяв впровадженню румунської мови у богослужбове життя Молдавської Церкви. Окрім того, святитель здійснював переклад церковної літератури на румунську мову, зокрема віршований переклад “Псалтирі”. Його перу належать чотири томи “Житій святих”.
Влітку 1686 року війська короля Яна Собеського розграбували Молдавські землі і захопили як заручника святителя Досифея разом з мощами Іоанна Нового та скарбницею митрополії. Так святитель потрапив до Галичини. Спершу місцем його перебування було місто Стрий. З 1691 року він знаходився в галицькій резиденції Яна Собеського, місті Жовква поблизу Львова.
Під час полону святитель не залишав звичних для нього подвигів посту, молитви і благодійництва. У своїх листах він висловлював сподівання на повернення до спустошеної війнами батьківщини.
30 листопада 1693 року, біля мощей глибоко шанованого ним великомученика Іоанна, смиренний архіпастир Молдавської землі відійшов у вічність. Він був похований в місцевому монастирі Різдва Христового.
Труди святителя Досифея як церковного та державного діяча сприяли утвердженню пам’яті про нього в церковній і світській історії. З огляду на це, згідно з рішенням Священного Синоду Румунської Православної Церкви від 14 жовтня 2005 року святитель Досифей був прославлений в лику святих.