Святитель Арсеній I, архієпископ Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 28-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / місяця серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів

Святитель Арсеній I Сремац народився у другій половині XII століття у Сремському окрузі, на території нинішнього автономного краю Воєводина.

З ранніх років чернець, Арсеній був старанним помічником святого Савви, ревнителя і влаштовувача Сербської Православної Церкви, сина великого жупана Стефана Немані.

Арсеній спочатку був еклісіархом у монастирі Жиче, що на півдні Сербії. В 1215 році він був обраний святим Саввою ігуменом цього монастиря, і йому ж доручено було закінчити його будівництво. Савва мав намір заснувати там сербську митрополію, але вторгнення католиків-угорців, які розоряли та знищували православні парафії, змусило його шукати безпечнішого місця, ніж Жича. Тоді Савва, будучи вже поставлений в Єрусалимі першим архієпископом Сербським, послав Арсенія до південно-східної частини Сербського князівства для пошуку зручного місця, яке могло б слугувати осередком новоствореної сербської церкви.

Арсеній вказав на місто Печ, що в Старій Сербії, нині Косово. Тут за дорученням Савви Арсеній приступив до спорудження монастиря в ім’я апостолів Петра та Павла. Печський монастир згодом став столицею сербських патріархів.

Коли святий Савва в 1234 році повторно звершував прощу на Святу землю і до Єгипту, Арсеній був призначений його намісником. Після його в 1236 році король і сербський Собор обрали Арсенія архієпископом Сербським. Цей престол він посідав протягом майже трьох десятиліть, аж до 1263 року, коли внаслідок важкої хвороби Арсеній вже не міг виконувати своїх обов’язків і тому передав повноваження святителю Савві II.

28 жовтня 1266 року святитель Арсеній помер. Його мощі були поховані у Печському монастирі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання