Святитель Андрій, архієпископ Критський
День пам'яті (н. ст.)
Мiсяця липня на 4-й день
Святитель Андрій був родом із сирійського міста Дамаск. До семи років він був німий, однак після Причастя Святих Тайн одержав дар слова. Початкову освіту він здобув у Дамаску, познайомившись з логікою, риторикою і давньою філософією.
У віці чотирнадцяти років, бажаючи служити Богу, Андрій віддалився для подвижницького життя до Єрусалимської обителі преподобного Савви Освященного. Там він став відомий своєю лагідністю, розумом і суворим життям. Із обителі святого Савви Андрій був узятий до Єрусалимської патріархії на посаду діловода.
679 року він подорожував як місцеблюститель патріаршого престолу до Константинополя на Шостий Вселенський Собор. Невдовзі після Собору Андрій був висвячений на диякона при великій Софійській церкві і якийсь час керував піклуванням про сиріт та літніх людей. У часи правління імператора Юстиніана ІІ святий Андрій був рукопокладений на архієпископа Критського.
Помер святитель Андрій Критський в 740 році.
Святий Андрій відомий як проповідник і церковний поет. Він склав багато натхненних молитов і піснеспівів та написав Великий покаянний канон, який читають у храмах під час Великого посту («Андріїве стояння»). Він також написав канон на Різдво Христове й інші свята; трипіснці, тобто канони, що складаються із трьох пісень, на повечір’я Вербної неділі і на перші дні Страсної седмиці; стихири на Стрітення Господнє та інші молитви.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Андрею, архиепископу Критскому, глас 4
Христо́ву Це́рковь цевни́цею язы́ка твоего́,/ песносло́вя уми́льно, возвесели́л еси́,/ богосло́вием же Препе́тыя Тро́ицы/ сла́ву всем сказа́л еси́ я́сно,/ тем тя, я́ко тайноглаго́льника, пое́м,/ Андре́е, па́стырю Кри́тский,/ и велича́ем па́мять твою́,// Христа́ сла́вяще ди́внаго во святы́х Свои́х.
Ин тропарь святителю Андрею, архиепископу Критскому, глас 4
Пра́вило ве́ры и о́браз кро́тости,/ воздержа́ния учи́теля/ яви́ тя ста́ду твоему́,/ Я́же веще́й и́стина./ Сего́ ра́ди стяжа́л еси́ смире́нием высо́кая,/ нището́ю бога́тая,/ о́тче Андре́е,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Тропaрь, глaсъ д7:
Прaвило вёры и3 џбразъ кр0тости, воздержaніz ўчи1телz kви1 тz стaду твоемY, ћже вещeй и4стина. сегw2 рaди стzжaлъ є3си2 смирeніемъ высHкаz, нищет0ю бог†таz, џтче ґндрeе, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
Воструби1въ ћснw бжcтвєннаz сладкопBніz, kви1лсz є3си2 свэти1льникъ мjра свэтлёйшій, свётомъ сіsz трbцы, ґндрeе прпdбне. тёмже вси2 вопіeмъ ти2: не престaй молsсz њ всёхъ нaсъ.
Ще в розробці