Святитель Афанасій, патріарх Царгородський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 24-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)
Святитель Афанасій I, патріарх Константинопольський (1289–1293; 1303–1311), у миру Олексій, був родом із Адріанополя. Ще в юності, досягши успіху в пізнанні мудрості Христової, він залишив будинок і пішов до Фессалонік, де в одному із монастирів прийняв постриг з ім’ям Акакій. Звідти він невдовзі пішов на Святу Гору Афон і вступив у братство Есфігменської обителі, де три роки служив трапезарем. У трудах і подвигах він здобув дар сліз, а своїми чеснотами здобув загальну прихильність братії.
Боячись похвал, смиренний Акакій пішов з Афона спочатку до святинь Єрусалима, а потім на Патрійську гору, де довгий час подвизався в усамітненні. Звідти подвижник перейшов на Авксентієву, а потім на Галантійську гору в монастир блаженного Лазаря. Тут він прийняв великий ангельський образ з ім’ям Афанасій, отримав священний сан і став еклесіархом, тобто наглядачем за церковною будівлею і дотриманням богослужбового уставу. У цій обителі святий удостоївся Божественного одкровення. Від розп’яття він чув голос Господній, який закликав його до пастирського служіння.
Через десять років, бажаючи ще більше зміцнити свій дух у безмовності й молитві, святий Афанасій знову оселився на Горі Афон. Однак через негаразди, що там виникли, він повернувся на Галантійську гору. Але й тут йому недовго довелося залишатися на самоті. Безліч народу стікалося до нього за пастирським повчанням. Так на цьому місці утворився жіночий монастир.
На той час кафедра Константинопольської Церкви була порожньою після потрясінь і смут часів патріарха Іоанна Векка. За пропозицією благочестивого імператора Андроника Палеолога Собор архієреїв і кліриків у 1289 році однодушно обрав святого Афанасія на Константинопольську кафедру.
Патріарх Афанасій зі старанністю став виконувати новий послух і багато зробив для зміцнення Церкви. Суворість його викриттів викликала невдоволення впливового духовенства, і 1293 року він був змушений залишити кафедру. Святий пішов знову до свого монастиря, де подвизався на самоті.
1303 року йому знову було вручено жезл патріаршого служіння, яке він гідно ніс ще сім років. У 1308 році святитель Афанасій поставив на митрополита Київського і всієї Русі святителя Петра (пам’ять 21 грудня). І цього разу через невдоволення, не бажаючи бути причиною церковної смути, святий Афанасій 1311 року залишив управління Церквою і пішов у свою обитель, повністю присвятивши себе чернечим подвигам.
До кінця життя святий ще раз удостоївся бачити Христа. Господь докорив йому, що свій пастирський обов’язок Афанасій виконав не до кінця. Обливаючись сльозами, він покаявся у своїй малодушності і отримав від Господа прощення та дар чудотворіння.
Преставився святитель Афанасій у віці ста років.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Афанасию, патриарху Цареградскому, глас 1
Чистоты́ жития́ све́том стра́стное те́рние попали́л еси́/ и тече́нием слез безпло́дную зе́млю напои́л еси́,/ многопло́дну ни́ву душе́вную соде́лав,/ Афана́сие треблаже́нне,/ свети́ло Царюгра́ду, Патриа́рхом удобре́ние,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак святителю Афанасию, патриарху Цареградскому, глас 2
В све́тлую свяще́ния оде́жду оде́явся,/ мы́сленно в Небе́сныя ра́достно дости́гл еси́ Ца́рства./ Тем восприя́ша тя селе́ния пра́ведных,/ иде́же есть неизглаго́ланно весе́лие,/ и слова́, и всех святы́х ли́цы,/ святи́телю Афана́сие,// моли́ непреста́нно о всех нас.
Тропа1рь, глaсъ а7:
Чистоты2 житіz2 свётомъ страстн0е те1рніе попали1лъ є3си2 и3 тече1ніемъ сле1зъ безпл0дную зе1млю напои1лъ є3си2, многопл0дну ни1ву душе1вную содёлавъ, а3fана1сіе требл7же1нне, свэти1ло царюгра1ду, патріа1рхwмъ ўдобре1ніе, моли2хрcта2 бг7а сп7сти1сz душа1мъ на1шымъ.
Конда1къ, гла1съ в7:
Въ свётлую сщ7е1ніz nде1жду w3дёzвсz, мы1сленнw въ нбcныz ра1достнw дости1глъ є3си2црcтва. тёмъ воспріz1ша тz2 селє1ніz првdныхъ, и3дёже є4сть неизглаг0ланнw весе1ліе, и3 слова2, и3 всёхъ ст7ы1хъ ли1цы, ст7и1телю а3fана1сіе, моли2 непреста1ннw w3 всёхъ на1съ.