Священномученики Стефан Костогриз і Олександр Аксьонов, пресвітери

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 13-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця серпня на 23-й день — Собор Херсонських святих (сщмч. Стефан)

Священномученик Стефан Григорович Костогриз народився 1887 року в місті Берислав Херсонської губернії. З 1915 року він служив псаломщиком Михайло-Архангельської церкви села Слободзея Тираспольського повіту Херсонської губернії. Імовірно, 1924 року він був висвячений на диякона. Як припускають, 1933 року отець Стефан був рукопокладений на священника і призначений настоятелем Михайло-Архангельської церкви Слободзеї.

У 1935 році отця Стефана заарештували, звинувативши у спробі перейти державний кордон і проведенні контрреволюційної діяльності. Його було засуджено на сім років виправно-трудових робіт і відправлено до Карагандинського табору НКВС.

1937 року, перебуваючи в таборі, отець Стефан знову був заарештований за звинуваченням у “систематичній агітації серед ув’язнених, вихвалянні царського ладу”.

Священномученик Олександр Петрович (або Павлович) Аксьонов народився 1886 року в селі Ричково Нікольського повіту Вологодської губернії (тепер це Вохомський район Костромської області). Він закінчив Вологодську духовну семінарію, одружився і з 1917 року служив священником у храмі на честь Миколая Чудотворця села Черновсько-Миколаївського.

1929 року отець Олександр був заарештований за звинуваченням в “антирадянській агітації” і на три роки засланий на північ до Наримського краю.

Священники Стефан Костогриз і Олександр Аксьонов служили в різних єпархіях: отець Стефан служив в Одеській області, а отець Олександр служив у Нижньогородському краї В’ятської області. Отець Олександр був засуджений спочатку на три роки заслання, а потім на десять років таборів за “зберігання проповідей контрреволюційного змісту”. У 1937 році обидва вони опинилися в Карагандинському таборі в Казахстані.

Тут на двох священників завели одну “групову справу”. За звинуваченням у систематичній контрреволюційній агітації серед ув’язнених їх засудили на розстріл. Розстріляли священномучеників разом у першому Вовківському відділенні Карагандинського табору НКВС 26 вересня 1937 року.