Священномученики Сергій Смирнов і Василій Нікольський, пресвітери

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 21-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Сергій народився 15 червня 1893 року в селі Борок у сім’ї священника Іоанна Смирнова. Він закінчив Рибінське училище й отримав місце вчителя у рідному селі, де пропрацював два роки. З батькового благословення Сергій вступив до Ярославської духовної семінарії. Закінчивши її, він одружився з благочестивою селянською дівчиною Надією, яка співала на кліросі.

1919 року Сергій був висвячений на священника до храму в селі Санниково, розташованому за сорок кілометрів від Борка. Парафія була бідна, при церкві не було будинку притчу, і батько Надії допоміг їм купити будинок. Тут отець Сергій прослужив до 1935 року. На той час у подружжя народилося четверо дітей. Отець Сергій показав себе ревним пастирем, а також ділився останнім шматком хліба з убогими.

1935 року влада зажадала від священника сплати податку, який він через відсутність грошей не зміг заплатити. Влада описала все майно і вигнала отця Сергія з родиною із дому. Їм довелося поневірятися, винаймаючи квартири. Хоч як добре ставилися селяни до свого парафіяльного священника, але страх був сильнішим і через це господарі боялися залишати його вдома на тривалий час. Одні господарі мали ступу, і хтось із парафіян подарував батюшці три кілограми жита. Він узяв ступу, щоб стовкти зерно. Хтось доповів, що священник займається помолом, і отець Сергій був заарештований та засуджений на один рік ув’язнення у виправно-трудовому таборі за несплату податку. Коли він був в ув’язненні, із села Санниково було виселено всіх жителів, а саме село було затоплено Рибінським водосховищем.

Повернувшись через рік із ув’язнення, отець Сергій поїхав у Твер до архієпископа Фадея, щоб отримати парафію. Він був направлений до Воздвиженського храму села Тебліші. Вісім місяців отець Сергій жив на приході сам, але потім йому дали невеликий будиночок і у квітні 1937 року він перевіз до Тебліші сім’ю.

Отця Сергія знову заарештували 11 жовтня 1937 року і звинуватили в антирадянській та контрреволюційній агітації. 1 листопада Трійка НКВС засудила його на розстріл. Священник Сергій Смирнов був розстріляний 3 листопада 1937 року.

У 2000 році священномученик Сергій був прославлений в лику святих.

Священномученик Василій народився 10 лютого 1898 року у селі Савцино Кашинського повіту Тверської губернії в сім’ї священника Сергія Нікольського. Закінчивши духовну семінарію, він прийняв священний сан і служив у сільських храмах Тверської єпархії. Місцем служіння отця Василія напередодні арешту в 1930 році було село Биково Горицького району.

Після арешту священника було звинувачено в «контрреволюційній пропаганді» і заслано на три роки. У 1934 році він повернувся із заслання і служив у храмі в селі Іванівському Теблеського району.

11 жовтня 1937 року отця Василія знову було заарештовано. Його звинуватили в «контрреволюційній агітації проти заходів радянського уряду». Зокрема, йому закидали те, що він «27 вересня 1937 року з метою зриву жнив серед колгоспників активно висловлювався за проведення релігійного свята “Воздвиження”, внаслідок чого частина колгоспників, справляючи свято, не працювала 2 дні». Священник Василій Нікольський винним себе не визнав.

Священномученик Василій був розстріляний 3 листопада 1937 року за постановою трійки УНКВС у Калінінській області.

У 2000 році отець Василій був прославлений в лику святих.