Священномученики Георгій Колоколов і Назарій Грибков, пресвітери
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 26-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Під час гоніння на Православну Церкву в 1937 році найчастіше заарештовували одразу весь притч храму: всіх священників, псаломщиків та півчих, і особливо якщо вони були черницями чи послушницями.
21 листопада 1937 року співробітник НКВС допитав секретаря сільської ради в селі Туголєс Шатурського району Московської області Василя Язикова. Секретар після бесіди з ним підписав свідчення про антирадянську діяльність священників, які служили у храмі великомучениці Параскеви в цьому селі: «Мені відомо, що в селі Туголєс існує контрреволюційна група церковників, до якої входять попи Назарій Грибков… Георгій Іосифович Колоколов… д’ячок Царапкін, ім’я не пам’ятаю. Усі вони тісно пов’язані між собою, часто збираються у попа Назарія Грибкова, серед населення ведуть відкриту контрреволюційну діяльність, спрямовану до підриву могутності нашої країни… всю свою контрреволюційну діяльність зазначена група спрямовує на підрив колгоспного будівництва і всіх заходів радянської влади. У збиральну кампанію навмисне затягували службу цілими днями, тим самим гальмували хід збиральної кампанії. Окрім того, відкрито серед населення проводять антирадянську агітацію, як-от: Назарій Грибков і Георгій Колоколов серед колгоспників розпускають різний наклеп про табори, кажуть, що радянська влада, ув’язнюючи людей до таборів, не виправляє людей, а знущається з людей; змушують виконувати непосильну роботу, годують потворно погано, в таборах люди мруть, ніхто на це не звертає уваги, умови життя створюють нестерпні, більша частина людей, які засуджені й відбувають покарання в таборах, не виносить умов, що створюються, і залишається там… Д’ячок Царапкін в жовтні місяці колгоспникам казав: “Більшовики до конституції вписали пункт, що в нас у Радянському Союзі кожен може обирати і кожен може бути обраним. Це все дурниці, ніколи цього не допустять, ви самі тепер бачите, що людей починають забирати, отже, обиратимуть не всі”».
Того ж дня було допитано одного із колгоспників, Івана Крилова. Співробітники НКВС викликали його до себе, почастували горілкою і дали грошей на випивку. Він підписав усе, що ті вимагали від нього: свідчення, аналогічні до свідчень голови сільської ради.
27 листопада співробітники НКВС заарештували протоієрея Георгія Колоколова і псаломщика Петра Царапкіна. Наступного дня був заарештований протоієрей Назарій Грибков. Усі вони були ув’язнені до Бутирської в’язниці в Москві.
5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила протоієрея Георгія і протоієрея Назарія на розстріл. Псаломщик Петро Царапкін був засуджений на десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, де і помер.
Протоієрей Георгій Колоколов був розстріляний 9 грудня, а протоієрей Назарій Грибков 11 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою. Обидва священномученики поховані в невідомих спільних могилах.