Священномученик Василій Холмогоров, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця січня на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Василій народився 25 січня 1875 року в селі Андреєвському Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священника Іоанна Васильовича Холмогорова. Початкову освіту Василій здобув у Коломенському духовному училищі. 1894 року він закінчив Московську духовну семінарію. Наступного року Василій Іванович був призначений псаломщиком до Успенського собору в місті Дмитрові.
1903 року він був висвячений на священника до Успенського храму в селі Морозово Дмитровського повіту Московської губернії. 22 червня 1911 року отця Василія направили служити до Микільського храму в селі Полтєво Богородського повіту (нині Балашихинський район) Московської губернії. Він також був завідувачем і законоучителем Полтєвської церковно-парафіяльної школи до її закриття радянською владою.
1921 року отця Василія було нагороджено наперсним хрестом. Через деякий час його було возведено в сан протоієрея.
Після закриття Микільського храму владою в середині 1930-х років отець Василій став служити в Преображенському храмі в селі Остров Московської губернії. Перша його служба тут відбулася на свято Преображення Господнього у 1937 році. Під час гонінь на Церкву в 1920–1930 роках храм прийшов у вельми поганий стан. Це було пов’язано з тим, що сама влада була налаштована категорично проти його реставрації, хоча він і являв собою цінну пам’ятку зодчества.
25 листопада 1937 року співробітники НКВС допитали чергових свідків, жителів села Остров. Вони дали показання, що священник скаржився: ось, мовляв, до чого дожили, Боже місце виявилося запущеним, храм не ремонтується, чого раніше не було б, а тепер і матеріалів не дістанеш для ремонту.
Наступного дня отця Василія було заарештовано і ув’язнено до Таганської в’язниці в Москві. Через день його допитали. На звинувачення слідчого священник категорично відповів, що контрреволюційної агітації не проводив і винним себе не визнає.
29 листопада слідство було закінчено. 1 грудня трійка при УНКВС у Московській області засудила протоієрея Василія на десять років ув’язнення у виправно-трудових таборах. 9 січня 1938 року він прибув до Сибірського табору в Новосибірській області і був направлений до одного із його відділень.
Однак зовсім недовгим було його перебування там. Протоієрей Василій Холмогоров помер 16 січня 1938 року в Сусловському відділенні Сибірського табору і був похований у невідомій могилі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Василию Холмогорову, глас 3
Це́ркве Ру́сския сто́лпе непоколеби́мый,/ благоче́стия пра́вило,/ жития́ ева́нгельскаго о́бразе,/ священному́чениче Васи́лие,/ Христа́ ра́ди пострада́вый да́же до кро́ве,/ Его́же моли́ усе́рдно,/ я́ко Нача́льника и Соверши́теля спасе́ния,/ Русь Святу́ю утверди́ти в Правосла́вии// до сконча́ния ве́ка.
Ин тропарь священномученику Василию Холмогорову, глас 4
Це́ркве сла́во/ и Оте́чества на́шего украше́ние,/ священному́чениче Васи́лие,/ вла́стию, от Бо́га тебе́ да́нною,/ руга́тели безбо́жныя облича́л еси́,/ и, я́ко во́лки лю́тыя, от ста́да твоего́ отгна́л еси́/ и диа́вола посрами́л еси́,/ кровь же твоя́, я́ко А́велева,/ от земли́ на́шея вопие́т немо́лчно./ Сего́ ра́ди хода́тай на Небеси́ о нас ве́рен бу́ди// и моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Ще в розробці