
Священномученик Сергій Знаменський
Місяця листопада на 14-й день
Священномученик Сергій Іванович Знаменський народився 1873 року в місті Читі в родині священика. Закінчив Казанську духовну академію і одружився. У 1913 році Сергія Івановича було висвячено в сан священика до кафедрального собору в місті Читі.
Під час Першої світової війни отець Сергій служив на фронті полковим священиком і був нагороджений двома орденами та Георгіївським хрестом 4-го ступеня. 1917 року він був зведений у сан протоієрея і нагороджений хрестом з прикрасами і митрою.
Повертаючись із фронту, отець Сергій певний час служив у селі Чуфарово Симбірського повіту, куди до нього приїхала дружина з дочкою. Тут батюшка набув значного авторитету у парафіян, але зустрівся і з ворожістю з боку голови комуністичного осередку села, який неодноразово домагався незаслужених утисків і арештів священика. Так, у березні 1921 року протоієрея Сергія заарештували і засудили до п’ятирічного ув’язнення в Симбірський губернський концтабір. Після апеляції ув’язнення в таборі замінили на два роки заслання в Зирянський край. Через вісім місяців отець Сергій був звільнений.
Повертаючись додому, він зупинився в місті В’ятці і служив секретарем єпископа Нектарія (Трезвінського). Духовенство посилило боротьбу проти обновленців, які за допомогою радянської влади забирали храми у православних. Тепер парафії знову поверталися православним. Це привернуло увагу влади, і 5 квітня 1925 року єпископа Нектарія заарештували й ув’язнили у внутрішню в’язницю Вятського ОДПУ. Отець Сергій поїхав спочатку до Москви, потім до Новгорода, але не міг знайти священицького місця. Тоді він вирушив пішки з Арзамаса в Саровську обитель помолитися преподобному Серафиму про допомогу. Повернувшись до Москви, він незабаром отримав телеграму, що звільнилося місце священика в Муромі.
У Муромі отець Сергій був обмовлений і переправлений етапом до в’язниці при Вятському ОДПУ. За звинуваченням у “використанні релігійних забобонів мас з метою повалення робітничо-селянської влади” він був засуджений до 2 років ув’язнення в Соловецький концтабір, потім до 3 років заслання в Узбекистан. Повернувшись із заслання, протоієрей Сергій став служити в храмі мучеників Флора і Лавра в місті Каширі Московської області. У 1937 році влада заарештувала священика, звинувативши його в хуліганстві. Але звинувачення було настільки безглуздим, що суд його виправдав.
17 листопада 1937 року влада знову заарештувала батюшку. Винним себе в антирадянській агітації отець Сергій не визнав, але не приховував свого ворожого ставлення до радянської влади. Протоієрея Сергія Знаменського було засуджено до розстрілу. Розстріляний 27 листопада 1937 року. Похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.