Священномученик Сергій Станіславлєв, диякон
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Сергій Станіславлєв народився 4 вересня 1884 року в селі Вантєєвка (нині мсто Івантєєвка). Сергій закінчив Донське духовне училище, а згодом Московську духовну семінарію, після чого чотири роки працював учителем. У цей час він одружився з донькою священника.
1910 року Сергій був висвячений на диякона до церкви святої Марії Магдалини в Сергієвому Посаді. У 1913 році його перевели до Москви, також до церкви святої Марії Магдалини.
У жовтневі дні 1917 роки Кудрінська площа на Пресні стала епіцентром революційних боїв. Служби у церкві святої Марії Магдалини припинилися через її руйнування. У диякона Сергія з матушкою Олександрою до цього часу вже було двоє синів.
На початку 1918 року диякон подав прохання про переведення його до Вознесенського жіночого монастиря у Кремлі. Прохання було задоволено. Але вже в березні до Москви із Петербурга переїхав більшовицький уряд і розмістився в Кремлі. Невдовзі черницям довелося залишити обитель.
Диякон Сергій подав нове прохання про переведення на інше місце служіння: у Клинський повіт до церкви Вознесіння.
Наприкінці 1924 року диякон Сергій був переведений до храму Різдва Пресвятої Богородиці у Владикині. У сім’ї вже було троє дітей.
Протягом тринадцяти років священник Іоанн Хрустальов і диякон Сергій Станіславлєв спільно служили у храмі. Вони звершували всі треби, про які їх просили жителі села. Під час служіння у Владикинському храмі диякон Сергій був возведений в сан протодиякона.
1937 року священнослужителів храму було заарештовано. Лжесвідки показали, що духовенство організувало злочинну групу для повалення радянської влади. Згодом лжесвідки визнали, що дали показання під тиском слідчих органів.
На допиті протодиякон Сергій категорично заперечував свою провину і прямо спитав, які факти дають підстави для обвинувачення. Відповідь була короткою: «Факти знайдуться». 5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила святого на десять років таборів.
Тяжкі умови праці суттєво підірвали здоров’я отця Сергія, і його перевели до відділення, де перебували інваліди. 16 листопада 1942 року він помер від крайнього виснаження в Амурському залізничному таборі.
У 2007 році священномученик Сергій Станіславлєв був прославлений в лику святих.