...

Священномученик Сергій Лосєв, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 16-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Сергій народився 20 вересня 1893 року в селі Ванилово Ашитковської волості Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Олександра Дмитровича Лосєва. 1908 року Сергій закінчив Коломенське духовне училище, 1915 року закінчив Московську духовну семінарію і протягом двох з половиною місяців служив у храмі псаломщиком. У цей час він одружився з дівицею Варварою, яка працювала вчителькою і згодом стала вірною йому помічницею.

Того ж року Сергій Олександрович був висвячений на диякона, а за півтора року був рукопокладений на священника. З 1926 року і до свого арешту він служив у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в селі Капотня, яке тепер входить у межі Москви.

Отець Сергій протягом всього часу гонінь з боку безбожної влади робив усе від нього залежне, щоб храм не був закритий. Для цього йому не раз доводилося звертатися по допомогу до парафіян, щоб вони допомогли виплатити податки, які накладала на храм місцева влада.

27 листопада 1937 року отця Сергія заарештували і помістили до Таганської в’язниці в Москві. Наступного дня його допитали.

— Слідству відомо, що Ви організовували збір коштів серед колгоспників села Капотня і робітників крекінг-заводу на утримання себе, — заявив слідчий.

— Так, справді, збір коштів я організовував, — відповів священник, — тільки я заперечую, що кошти я збирав для себе, всі гроші пішли на потреби церкви.

— Слідству відомо, що Ви навмисне влаштовували богослужіння під час збиральної кампанії, щоб зірвати роботи в колгоспі.

— Так, богослужіння влаштовувалися під час збиральної кампанії, і тим колгоспники відволікалися від роботи в колгоспі, а робітники на виробництві. Але це робилося без цілі, навмисності в такому призначенні часу богослужінь не було. Служба відбувалася в церковні свята і недільні дні.

— Слідству відомо, що Ви серед колгоспників і робітників проводили контрреволюційну агітацію. Дайте відповідь.

— Це я заперечую, — відповів священник. На цьому допити було закінчено.

2 грудня голова місцевої сільської ради на вимогу співробітників НКВС склав характеристику на отця Сергія. У ній він писав, що священник упродовж усього часу свого служіння в храмі в Капотні навмисне систематично звершував богослужіння в церкві й тим відривав колгоспників від польових робіт, а робітників від виробництва. Він також часто влаштовував грошові побори серед населення для своєї особистої вигоди, організовував у своєму домі збіговиська куркулів, на яких вів антирадянські розмови, засуджуючи заходи радянської влади. Весь час він обертався серед куркулів-лишенців, маючи з ними міцний зв’язок. “Усе це, — підсумовував голова, — говорить про те, що капотнівський піп є небезпечний елемент для радянської влади”. До цієї характеристики були приєднані свідчення чергових свідків, а саме завідувача хати-читальні, голови та секретаря сільської ради.

7 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Сергія на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Його відправили до табору, що знаходився на території Азербайджанської Республіки.

Невдовзі після арешту отця Сергія ті самі лжесвідки направили до НКВС доноси на його дружину Варвару Іванівну. Вони стверджували, ніби вона казала їм, що вони посадили її чоловіка, і погрожувала їм карами, якщо і не в теперішньому часі, то в майбутньому, і якщо не їм, то їхнім дітям.

Після арешту і смертного вироку мучениця Варвара була розстріляна. Це сталося 7 березня 1938 року.

Священномучени Сергій Лосєв помер в ув’язненні 29 вересня 1942 року і був похований в безвісній могилі.