Священномученик Петро Титов

Місяця листопада на 14-й день

Священномученик Петро Миколайович Титов народився 1890 року в селі Титовському Тверської губернії в сім’ї псаломщика. Закінчив Тверську духовну семінарію і служив псаломщиком у селі Федорівське Конаківського повіту. Ієрей Петро був одним із тих, хто свідомо обрав шлях служіння Богу і Церкві під час нещадних гонінь. Під час самого вибору священицького служіння для нього було зрозуміло, що безбожна влада до Церкви та її служителів буде нещадною. Імовірність і близькість арешту, а то й мученицької смерті лише сприяли тому, щоб із твердою рішучістю віддавати всі свої сили служінню Богові й людям. У 1924 році отець Петро був висвячений на ієрея до храму в селі Архангельському Кімрського району.

У 1930 році він був заарештований владою. Його звинуватили в тому, що він агітував вірян проти колгоспного руху, виголошував контрреволюційні проповіді в церкві. Своєї провини священик не визнав. 15 травня 1930 року трійка ОДПУ постановила вислати отця Петра в Північний край на три роки.

У 1935 році отець Петро повернувся додому, у Тверську область. Його дружина і двоє дітей жили в цей час у селі Федорівському, де в храмі служив священиком тесть отця Петра. Отець Петро став служити в цій церкві псаломщиком, а в липні 1937 року його призначили священиком у село Селіхове і переїхав туди.

У жовтні 1937 року отця Петра знову заарештували й ув’язнили у Тверській в’язниці. На допитах його переконували зізнатися у ворожій щодо радянської влади діяльності. Знайшлися лжесвідки, які представили отця Петра ворогом чинного режиму. Сам же він свою провину твердо заперечував. 25 листопада трійкою НКВС священномученик Петро Титов був засуджений до розстрілу. Розстріляний 27 листопада 1937 року.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.