Священномученик Петро Нікотін, мученики Віктор Фролов, Іоанн Рибін, Єлизавета Куранова і Миколай Кузьмін
Місяця жовтня на 8-й день
Священномученик Петро (Петро Федорович Нікотін) народився 5 жовтня 1889 року в селі Болхуни Єнотаєвського повіту Астраханської губернії. Закінчивши семінарію, Петро Нікотін вступив до Казанської духовної академії і невдовзі був висвячений на священника. У 1919 році отець Петро закінчив Академію. У країні йшла громадянська війна, і отця Петра призвали в тилове ополчення Червоної армії, в якій він служив до 1920 року.
З 1920 до 1924 року отець Петро тричі зазнавав короткочасних арештів. Деякий час він служив священником у містах Царицині та Астрахані, а потім переїхав до Москви, де служив у різних храмах.
Отця Петра шанували віряни за старанне виконання пастирських обов’язків. Особливо його любила молодь, з якою він розмовляв на церковні теми після богослужінь. Кілька черниць із закритих московських монастирів, а саме Кремлівського Вознесенського та Іванівського на Солянці, перебували під його духовним керівництвом.
У липні 1936 року в НКВС почали збирати відомості про отця Петра Нікотіна та інших вірян, які активно відвідують храм преподобного Сергія на Рогозькій Заставі.
1937 року почалося найнещадніше гоніння на Православну Церкву. Повсюдно йшли арешти духовенства і мирян. 20 серпня 1937 року отець Петро був заарештований і поміщений під варту в Бутирську в’язницю в Москві. Були допитані як свідки священнослужителі, які служили з отцем Петром і добре його знали. Проявивши малодушність, вони обмовили його. Разом із протоієреєм Петром Нікотіним було заарештовано мирян Віктора Фролова, Івана Рибіна, Єлизавету Куранову і Миколая Кузьміна.
Мученик Віктор народився 1913 року в місті Москві в сім’ї робітника Василя Фролова. Працював бухгалтером на заводі. До 1929 року навчався, а потім влаштувався на роботу за наймом.
Перший раз Віктор Фролов був заарештований 1934 року разом зі своїм другом на квартирі архімандритом Олексієм (Патрикеєвим). Просидівши чотири години в міліції, вони були допитані про причини відвідування отця Олексія і відпущені. Під дахом свого будинку він давав притулок ченцям, мандрівникам, які втекли із заслання, і вірянам, котрі проживали нелегально в Москві. Віктора Фролова заарештували 27 серпня 1937 року і ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.
Мученик Іоанн народився 1 квітня 1898 року в селі Чорна Грязь Богородського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Миколая Рибіна. У 1917 році служив рядовим у Царській армії, а в 1920 році чотири місяці рядовим у Червоній армії. Перед арештом Іван Миколайович проживав у церковній сторожці при храмі святих апостолів Петра і Павла в Лефортові, де працював двірником і опалювачем. Іван Рибін був заарештований 21 серпня 1937 року і ув’язнений у Бутирську в’язницю в Москві.
Мучениця Єлизавета (Єлизавета Вікторівна Куранова) народилася 1877 року в місті Москві. Виховувалася вона в дитячому будинку. Вийшла заміж. У 1930 році чоловіка Єлизавети Вікторівни, який працював на заводі, звинуватили у шкідництві і за вироком трійки ОДПУ розстріляли. Будинок, де вони проживали, було конфісковано і вона, як адміністративно вислана, змушена була покинути Москву й оселитися в підмосковному місті Звенигороді. Єлизавета Куранова була заарештована 9 вересня 1937 року і ув’язнена в Бутирську в’язницю в Москві.
Мученик Миколай (Миколай Васильович Кузьмін) народився 10 жовтня 1899 року в місті Москві. Батько його був завідувачем єпархіальної свічкової крамниці. У 1917 році Миколай закінчив комерційне училище і в 1918 році був призваний на службу в Червону армію. Служив до 1921 року в головному артилерійському управлінні діловодом. З 1921 до 1929 року працював у морському науковому інституті як завідувач господарства, а також брав участь в експедиціях як науково-технічний співробітник. У 1929 році сильно захворів і до 1932 року ніде не працював. 1933 року влаштувався агентом постачання у військовий радгосп. 1935 року Миколай Кузьмін переїхав до Москви, де влаштувався півчим хору Сергіївського храму на Рогозькій Заставі. Миколая Кузьміна заарештували 29 вересня 1937 року і ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.
17 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила заарештованих на розстріл.
Протоієрей Петро Нікотін і миряни Віктор Фролов, Іоанн Рибін та Єлизавета Куранова були розстріляні на полігоні Бутово під Москвою 21 жовтня 1937 року, а Миколай Кузьмін був розстріляний 31 жовтня 1937 року. Усіх їх було поховано в безвісній спільній могилі.