Священномученик Олександр Тетюєв, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 20-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священник Олександр Павлович Тетюєв народився 10 березня 1879 року в селі Салтаново Чердинського повіту Пермської губернії. Усі його предки були священнослужителями в Пермській губернії.

Олександр вступив на навчання до міського училища в Солікамську, закінчити яке йому не судилося. Одного разу він з товаришами вирішив пожартувати. За одну ніч вони перевісили майже всі міські вивіски. Вивіску купця другої гільдії повісили шевцю, вивіску шевця повісили купцю тощо. Батько на жарт подивився суворо і вирішив свого сина покарати. Він забрав його із училища і віддав на виправлення до Солікамського Троїцького монастиря.

Два роки пробув Олександр послушником. Монастирське життя благотворно вплинуло на юнака. В обителі він став посилено займатися і склав екстерном іспити за курс училища, отримавши право на викладання в церковно-парафіяльних сільських школах.

1901 року Олександр Павлович вступив учителем до церковно-парафіяльної школи села Мошево. Через рік він став помічником учителя в селі Усть-Нироб. Тут він одружився з Клавдією Олександрівною.

Коли питання перед Олександром Павловичем постало питання про смисл життя, архімандрит Хрисанф, послушником котрого він якийсь час був у монастирі, порадив йому залишити вчителювання і благословив стати священником. У 1903 році Олександр був висвячений на священника до села Лекмартово. Недовго отець Олександр тут прослужив і був переведений у Воскресенський собор міста Чердині.

Уперше отець Олександр був заарештований в 1920 році за відмову співпрацювати з ЧК. Він просидів у в’язниці Чердині близько року. Вдруге його заарештували 1929 року за опір обновленству. Того року обновленці докладали значних зусиль, щоб захопити православні храми. Вони силою захопили Воскресенський собор, сподіваючись, що отець Олександр продовжить своє служіння в ньому і тим самим приєднається до обновленців. Але священник рішуче відмовився служити з обновленцями і перейшов до храму Успіння, який залишався православним, а за ним перейшли і всі парафіяни.

Обновленці запротестували проти відходу парафіян і звернулися по допомогу до Державного політичного управління (ГПУ). Отець Олександр був заарештований і звинувачений в тому, що своїми діями вніс ворожнечу в середовище вірян. Сидів він у в’язниці на Усоллі.

Після звільнення із ув’язнення отець Олександр повернувся до Чердині, продовжував служити в храмі. Гоніння на Православну Церкву тим часом не тільки не зменшувалися, а й дедалі збільшувалися. Священник, щоб не наражати дружину й дітей на переслідування, благословив їх переїхати до іншого міста. Звідти вони приїжджали провідувати подвижника-батька.

У 1936 році близькі стали вмовляти отця Олександра залишити священство і перейти на громадянську службу. Домашні навіть і костюм йому купили, але він категорично від цих пропозицій відмовився.

Отець Олександр був заарештований 5 серпня 1937 року. Невдовзі священномученик був розстріляний.