Священномученик Олександр Ратьковський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 22-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Майбутній священномученик Олександр народився 1870 року в багатодітній сім’ї диякона-псаломщика церкви Різдва Іоанна Хрестителя погосту Опросьєво (Апросьєво) Новоржевського повіту Псковської губернії. Після завершення навчання в духовному училищі Олександр вступив до Псковської духовної семінарії, яку закінчив 1891 року.

Потім він був висвячений у сан диякона, а 1 жовтня 1897 року «диякон церкви Святої Трійці погосту Даньково Холмського повіту Олександр Ратьковський висвячений в сан священника і переведений до погосту Задвіння Торопецького повіту, до Спасо-Преображенської церкви».

У листопаді 1901 року отець Олександр залишив Задвіння і перебрався ближче до старих батьків. Для цього він, за домовленістю, обмінявся зі священником погосту Добрович Новоржевського повіту Михаїлом Галібіцьким, який прибув до Задвіння 19 грудня 1901 року. Отець Олександр був призначений завідувачем церковно-парафіяльної школи і законовчителем у ній та в школі грамоти. 15 червня 1903 року він був нагороджений скуфією.

З невідомих причин 22 червня 1905 року отець Олександр був переміщений до Богоявленської церкви міста Торопця. У Торопці отець Олександр проявив себе як подвижник. Багато років він був членом ревізійної комісії Торопецького училищного округу з перевірки діяльності Торопецького духовного училища. Він також входив до складу педагогічної ради Торопецької жіночої гімназії. Його підпис був обов’язковим на посвідченнях про закінчення цього навчального закладу, які видавали гімназисткам.

Отець Олександр мав вісім дітей. Доходи у нього були мізерні. «Платні не отримую жодної копійки, торік на частку разом з відсотками на причтовий капітал доводилося одержувати на місяць близько 43 рублів, а тепер не маю сторонніх доходів, плати за законовчительство не отримую, а життя в місті дороге», — писав отець Олександр Преосвященному Арсенію, єпископу Псковському і Порховському.

Неодноразово отець Олександр заміщав у служінні хворого настоятеля церкви на честь Різдва Пресвятої Богородиці міста Торопця священника Олександра Черновського. З великою любов’ю до отця Олександра Ратьковського ставилися парафіяни. 30 жовтня 1906 року отець Олександр Черновський помер. На прохання парафіян 29 грудня 1906 року на його місце було призначено отця Олександра Ратьковського. У проханні з сімдесят одним підписом до Псковського владики парафіяни писали, що «саме такий батюшка дбатиме про релігійно-моральні потреби ввіреної йому пастви».

1907 року отець Олександр був нагороджений фіолетовою оксамитовою скуфією. Два роки потому його призначили законовчителем училища Миколаївської залізниці міста Торопця. 1913 року батюшка був нагороджений набедреником, а 6 травня 1914 року був відзначений камилавкою. У травні 1917 року отець Олександр Ратьковський був делегований до Пскова на Єпархіальний з’їзд духовенства, мирян, духовних навчальних закладів і монастирів.

9 березня 1931 року отець Олександр був заарештований разом з іншими православними священнослужителями, серед яких були єпископ Великолукський Тихон (Рождєственський), священники, диякони, ченці та православні миряни, яких влада об’єднала в організацію, давши їй назву «Посилення християнського руху».

Отець Олександр був засуджений на три роки заслання до Казахстану, після закінчення якого в 1934 році повернувся до Торопця і продовжив служіння в церкві Різдва Пресвятої Богородиці.

Парафіяни бачили у священнику, який повернувся до них, сповідника святої православної віри. Отець Олександр налагодив у храмі уставне богослужіння, черниці співали на кліросі, одну із них він призначив старостою. Цього було вже достатньо для арешту.

23 липня 1937 року співробітники НКВС заарештували отця Олександра й ув’язнили його в Торопецькій в’язниці. 31 серпня Трійка Управління НКВС у Калінінській області засудила обвинуваченого в антирадянській агітації отця Олександра на розстріл. Священномученик Олександр Ратьковський був розстріляний 4 вересня 1937 року.

31 липня 1989 року священник був реабілітований.

Священномученик Олександр Ратьковський був причислений до лику святих в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.