Священномученик Неофіт, єпископ Урбнісський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 28-й день
Священномученик Неофіт, єпископ Урбнісський, колишній персидський воєначальник Омар, брав участь у поході султана Ахмета, який вторгся до Грузії. Під час походу він з передовим загоном під’їхав до обителі, заснованої преподобним Шіо Мгвімським. Омар, за Божим Промислом, побачив духовними очима сонм ангелів над обителлю і серед них старця — святого Шіо. Вражений красою монастиря, Омар не зачепив обителі. Водночас у нього запалало бажання стати її ченцем.
Через деякий час він справді повернувся до Шіомгвімського монастиря з двома вірними своїми слугами. Тут він прийняв Святе Хрещення і постригся з ім’ям Неофіт, що означає «новонавернений». Його слуги були наречені у християнстві Христодулом і Христофором.
Відтоді святий Неофіт почав ревне подвижницьке життя і здобув багато Божих дарів. Він став настоятелем обителі, і слава про його ангельське життя рознеслася по всій Грузії. Католикос Самуїл IV (582–591) викликав його із обителі і поставив на Урбнісську кафедру.
Новопоставлений єпископ в апостольському дусі став розповсюджувати християнську віру серед язичників і вогнепоклонників, викорінюючи їхні хибні вчення. Тоді вони вирішили умертвити ворога їхньої релігії. Вони знали, що єпископ Неофіт щодня ходить до свого кафедрального храму на честь первомученика Стефана, і нерідко чули розповіді про смерть святого архідиякона, побитого камінням іудеями. Лиходії увірвалися до його будинку. Заставши єпископа на молитві, язичники схопили його, витягли геть і віддали болісній смерті через побиття камінням. Це сталося 587 року.
Через деякий час тіло святого було перенесено до Шіомгвімського монастиря і покладено під престолом соборного храму.