Священномученик Миколай Житов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 12-й день / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Священномученик Миколай народився 1888 року в селі Пижово Зарайського повіту Рязанської губернії в сім’ї псаломщика Якова Житова. Закінчивши духовне училище, він з 1905 року служив псаломщиком у Воскресенському храмі в рідному селі.

У 1915 році Миколай Якович був висвячений у сан диякона до Георгіївського храму в місті Зарайську. Два роки потому його перевели до кладовищенської церкви в тому самому місті.

1920 року диякон Миколай був рукопокладений на священника до Воскресенської церкви села Пижово. У 1930 році він був направлений до Миколаївської церкви в селі Апонитищі, а в 1931 році був переведений до Казанського храму у селі Слемські Бірки Луховицького району. 1934 року його знову призначили служити до Миколаївської церкви в селі Апонитищі.

1930 року отець Миколай був нагороджений наперсним хрестом, а 1936-го був возведений у сан протоієрея.

У серпні 1937 року почалися найжорстокіші гоніння на Православну Церкву, і 4 вересня священник був заарештований. До НКВС викликали свідків: голову колгоспу і якесь подружжя, до котрого, бувало, заходив отець Миколай. У відповідь на пропозицію слідчого розповісти про священника вони розповіли про нього все, що знали. Зокрема, вони сказали про те, що отець Миколай виріс у бідному селянському середовищі та під час гонінь втратив останнє майно, але це не збентежило його, бо він звик до будь-якої праці. Насамперед він був сумлінним пастирем, але не гребував і ніякою селянською роботою, заробляючи собі часто на життя тим, що вставляв скло в будинках селян і робив їм діжки.

Поки свідки розповідали про священника, слідчий щось писав на листку. Коли ті закінчили, він подав їм підписати протокол допиту. Вони, не просячи його зачитати і не читаючи самі, розписалися під тим, що написав слідчий про контрреволюційну й антирадянську діяльність священника. 5 вересня слідчий, допитуючи отця Миколая, сказав:

— Слідству відомо, що Ви серед населення проводили контрреволюційну роботу. Визнаєте Ви це?

— Ні, я це заперечую, бо ніякої контрреволюційної роботи не проводили.

— Слідству також відомо, що Ви серед населення обмовляли радянську пресу. Визнаєте Ви це?

— Ні, я це заперечую, — відповів священник.

Оскільки у слідчого було достатньо підписаних лжесвідчень, він не надто домагався від священника зізнань в його антидержавній діяльності. Уже 8 вересня слідчий склав обвинувальний висновок та передав його до “трійки”. 22 вересня “трійка” НКВС засудила священника на розстріл.

Протоієрей Миколай Житов був розстріляний 25 вересня 1937 року. Його поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.