Священномученик Миколай Померанцев, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 3-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Миколай Померанцев народився 11 листопада 1881 року в селі Спаське на Сетуні Московського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Петра Семеновича Померанцева. У 1897 році Миколай закінчив Заіконоспаське духовне училище, а в 1904-му закінчив Московську духовну семінарію.

До 1917 року Миколай Петрович служив псаломщиком в одному із московських храмів, а того року був висвячений на священника до Володимирської церкви в селі Осташево Бронницького повіту, де прослужив до 1929 року, коли був переведений до Троїцької церкви в селі Новлянське Волоколамського району.

У 1931 році священник приховав від опису владою частину церковного начиння, яке було в храмі, за що був засуджений на найбільший строк ув’язнення відповідно до цієї статті: три місяці виправно-трудових робіт. Повернувшись із ув’язнення, він продовжував служити в храмі до настання чергової хвилі гонінь на Православну Церкву.

3 листопада 1937 року слідчі НКВС допитали чергових свідків, які показали, що священник проводив контрреволюційну діяльність під час виборів до Верховної Ради. Один із них сказав: «У момент збору колгоспників Померанцев вийшов із дому, до нього підійшов і я. “Що це ви бігаєте?” — запитав він. Я йому сказав, що у нас зараз відбуватимуться перевиборчі збори. Тоді Померанцев заявив: “Треба спершу товаришеві Сталіну нагодувати й взути колгоспників, а потім і збирати на збори, а то колгоспники помирають з голоду”. У цей же час їхав наш партприкріплений. Померанцев мене запитав: “Хто це їде?” Я відповів йому: “Це наш партприкріплений з виборів до Верховної Ради”. Померанцев сказав: “Знову їде окуляри втирати колгоспнику” — і повторив, що треба товаришеві Сталіну нагодувати спершу, взути й одягнути колгоспників.

Навесні 1937 року під час обміну і вивезення насіння Померанцев говорив колгоспникам: “Возите, возите, а потім самі подохнете з голоду”. Цими словами він агітував колгоспників, щоб вони не возили державі насіння. Нам на весняну сівбу спустили план, і під час обговорення такого плану був присутній Померанцев, оскільки це було на загальних зборах. І Померанцев заявив: “Вам плани дають не під силу, можна сіяти і без їхніх планів, а плани доведуть вас до злиденної торби, і не минути вам з цими планами голодувати”».

3 листопада 1937 року отця Миколая заарештували й ув’язнили до однієї із в’язниць у Волоколамському районі. 11 листопада слідчий допитав його. Після допитів його перевезли до Таганської в’язниці в Москві.

22 листопада слідчий ще раз допитав у в’язниці отця Миколая, здебільшого цікавлячись, хто висвятив його на священника й коли і за що його раніше судили. Лише в останню чергу він запитав, чи визнає священник себе винним в антирадянській агітації, на що отець Миколай ще раз заявив, що в цьому він себе винним не визнає. Наступного дня, 23 листопада 1937 року, трійка НКВС засудила отця Миколая на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі.

Священник Миколай Померанцев помер в ув’язненні 16 серпня 1938 року і був похований у безвісній могилі.