Священномученик Михаїл Дейнека пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 19-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 19-й день — Собор новомучеників і сповідників Бєлгородських / липня на 19-й день — Собор Курських святих

Священномученик Михаїл народився 7 листопада 1894 року в місті Борзна Чернігівської губернії в сім’ї шевця Хоми Дейнеки. Закінчивши церковнопарафіяльну школу, він вступив на курси псаломщиків при монастирі. З 1917-го до 1921 року Михаїл служив псаломщиком у храмах Харківської губернії; 1921 року був висвячений на диякона, а 1924 року був висвячений на священника.

Отець Михаїл служив спочатку в Харківській єпархії, а потім за рекомендацією архієпископа Курського Онуфрія його прийняв єпископ Антоній до Бєлгородської єпархії. 22 лютого 1935 року священника заарештували.

— Скажіть, ви проводили збір грошей під виглядом пожертвувань? — запитав його слідчий.

— Так, проводив. Збір проводився особливою тарілкою під час служби, — відповів отець Михаїл.

— Ви знали, для якої мети проводяться ці збори?

— Зі слів єпископа Антонія і благочинного Вільгельмського я знав, що ці пожертви йдуть на Патріархію.

Після оголошення про закінчення слідства, в той час, коли вся “справа”, зважаючи на відсутність доказів провини отця Михаїла та інших священнослужителів, обвинувачених разом з ним, була відправлена на дорозслідування, слідчий запитав отця Михаїла:

— Скажіть, чи підтверджуєте ви свої раніше дані свідчення?

— Усі свої свідчення, дані раніше, підтверджую повністю. Одночасно додаю, що показання свідка… про те, що нібито я у своїх проповідях закликав вірян відвідувати храми і не ходити на роботу, вважаю… вигадкою. На цю тему… я ніколи не говорив, і про це можуть підтвердити всі віряни…

На судовому засіданні отець Михаїл сказав, що в пред’явленому йому обвинуваченні винним себе не визнає. 10 вересня 1935 року Спеціальна колегія Курського обласного суду винесла йому вирок у вигляді ув’язнення на три роки у виправно-трудових таборах. Як і інші засуджені священнослужителі, отець Михаїл відбував покарання на Середньо-Бєльському табірному пункті Далекосхідного ВТТ.

У лютому 1938 року священника заарештували в таборі. Йому висунули обвинувачення в рамках справи “Справа архієпископа Онуфрія (Гагалюка) та ін. Благовєщенськ, 1938 р.”. Наступного місяця трійка при Управлінні НКВС у Хабаровському краї засудила його до розстрілу. 1 червня 1938 року священномученик був розстріляний разом з іншими обвинуваченими і похований в спільній безвісній могилі.