...

Священномученик Матфей Александров, пресвітер

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Матфей Іванович Александров народився 17 листопада 1872 року в селі Велика Білозерка Мелітопольського повіту в сім’ї священника. Матфей пішов стопами батька: закінчив повний курс у Таврійській духовній семінарії 10 червня 1894 року, вчителював у церковно-парафіяльних школах сіл Ушкалка та Велика Білозерка. У березні 1901 р. його признили псаломщиком до Вознесенської церкви села Ново-Миколаївка, а 12 жовтня 1902 року архієпископом Таврійським Миколаєм він був висвячений на священника до Космо-Даміанівської церкви села Тимошівка. У цьому селі він був завідувачем та законоучителем Іоанно-Богословської церковно-парафіяльної школи та двох шкіл грамоти; був катехізатором і духовним слідчим Михайлівського благочинницького округу.

1903 року в сім’ї священника Матфея і його дружини Марії Григорівни народилася перша дитина, син Борис. Другий син, Євгеній, народився 1905 року, а 1908 року народилася дочка Антоніна.

Після 1917 року отець Матфей жив і служив у церкві на честь святителя Миколая в селі Верхній Рогачик. Він був благочестивим, сповненим християнських чеснот та прекрасним проповідником. Суворий, тверезний, уважний до себе, отець Матфей був незмінно милостивий до людей навколо. Для кожного в нього знаходилися любов і пастирське повчання.

До одного священник був цілковито нетерпимий: до революційних настроїв, які проповідували загальну руйнацію і войовничий атеїзм. Бачачи всі недоліки країни, він водночас розумів прийдешні жахи нових змін. Але все, що він міг зробити, — це сподіватися на милосердя Боже і намагатися щосили зміцнювати віру в серцях своїх парафіян. І багато хто із тих, які відійшли від віри, повертався в лоно Матері-Церкви.

Після відходу Добровольчої армії отця Матфея було заарештовано як заручника. З 10 грудня 1920 року до 29 серпня 1921 рокі він перебував у Запорізькій ЧК в очікуванні розстрілу. Тільки після Успінняйого  було відпущено.

Як і раніше, отець Матфей продовжував ревно служити. Він невпинно проповідував, викриваючи всяку неправду і безбожність. Цим священник викликав тривогу і все більше роздратування у представників влади, що перемогла. На свято Введення у храм Пресвятої Богородиці отець Матфей виголосив проповідь, в якій закликав парафіян врятувати храм святителя Миколая від закриття і наруги. Коли місцева влада вирішила відібрати будинок, що належав громаді, священник став, як міг, чинити опір цьому беззаконню. Він справедливо зауважував, що долю будівлі мають вирішувати парафіяльні збори.

12 грудня 1921 року священика було заарештовано. Йому поставили у провину «злісну і свідому контрреволюцію та антирадянську агітацію». Через три дні відбувся суд, швидкий і немилостивий (судом у той смутний час називалося засідання так званої Надзвичайної трійки). Отець Матфей Александров на суді, як і на допиті, тримався мужньо. Всі звинувачення він спростував, але це вже не цікавило гонителів віри.

Священник був поспішно розстріляний одразу після суду. У постанові губернської надзвичайної трійки від 15 грудня 1921 року ішлося: «Піп Александров підданий найвищій мірі покарання — розстрілу як злісний, свідомий і непримиренний ворог робітничо-селянської влади».

У 2000 році священномученик Матфей Александров був прославлений в лику святих.

За постановою Священного Синоду УПЦ від 29 серпня 2001 року отець Матфей причислений до лику місцевошановних святих новомучеників Запорізької єпархії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

 

Тропaрь, глaсъ є7:

Вели1каго бGа всёмъ сeрдцемъ возлюби1въ, мучи1телей прещeніz не ўбоsлсz є3си2, џтче матfeе, тёмже и3з8 житіS земнaгw и3зшeдъ, вёчнагw бlжeнства причащaешисz и3м0лишисz съ соб0ромъ м§никwвъ сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ и7:

И#збрaнный страстотeрпче, сщ7енном§ниче матfeе, похв†льнаz восписyемъ тебЁ, сошeдшесz въ честнyю пaмzть твою2, тh же, ћкw и3мёzй вeліе ко гDу дерзновeніе, сп7сeніz ўлучи1ти хrтA ўмоли2 зовyщымъ: рaдуйсz, матfeе, м§ниче сщ7eнный.

Ще в розробці