Священномученик Іоанн Земляний, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця грудня на 17-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Іоанн Петрович Земляний народився 1867 року в селі Петриківка Новомосковського повіту Катеринославської губернії. З 1915 року він служив псаломщиком у селі Дмитровка Лозовського району Східно-Казахстанської області. 1917 року він був висвячений в сан ієрея і став служити у храмі села Павловка тієї самої області.
У 1928 році отець Іоанн був позбавлений виборчих прав. Наступного року його було заарештовано, засуджено і вислано, а церкву було закрито. Подробиці засудження і відбуття покарання невідомі.
З 1933 року отець Іоанн служив у Петропавлівській церкві села Петропавловське Томської області. Там 1935 року він знову був заарештований. Із матеріалів справи: «Говорив: „Бог є“… Не платив податки: „Беріть мене, хоч шкуру здеріть, платити не буду“. Мав заборгованість з податку 57 рублів і не сплатив». Спецколегією міста Томська священник був засуджений на три роки заслання.
1936 року отець Іоанн був звільнений і повернувся жити в село Павловка Павлодарської області. 25 листопада 1937 року його вчергове заарештували. На допиті отець Іоанн дав такі свідчення: «У момент прибуття з заслання у 1936 році я спочатку боявся хрестити дітей, а в 1937 році знову став працювати й охрестив у селі Образцовка дітей колгоспників, за що отримав 280 рублів грошей. У селі Павловка охрестив осіб 7–8, за що отримав і хлібом, і грошима… Окрім того, казав, що раніше до мене прийдуть, та попросять — будь ласка, батюшко, — а зараз дожили до такого життя, що заарештовують, відбирають речі… Випадково вів розмову, що за цієї радянської влади залишився і роззутим, і роздягненим. Взагалі жити стало погано, у старості хотів відпочити, а ось знову турбують».
2 грудня 1937 року отець Іоанн Земляний був визнаний винним трійкою при УНКВС у Північно-Казахстанській області за обвинуваченням у контрреволюційній агітації і нелегальному звершенні Хрещень та панахид. Священника засудили на найвищу міру покарання. Вирок був виконаний 30 грудня 1937 року о першій годині ночі. Місце поховання священномученика невідоме.