Священномученик Іоанн (Троянський), єпископ Великолукський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 22-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Іоанн, в миру Іван Єфимович Троянський, народився 10 листопада 1862 року в селі Ново-Клинському Воронезької губернії в сім’ї священника. Він закінчив Тамбовську духовну семінарію і 10 вересня 1884 року був висвячений в сан священника.

Після смерті дружини отець Іоанн у 1922 році був рукопокладений обновленськими архієреями на єпископа. У листопаді 1924 року він перервав стосунки з обновленцями, за що був ними заборонений у священнослужінні. На початку наступного року він приніс покаяння канонічниій Церкві. Як ставленик єпископів старого поставлення, він був прийнятий в сущому сані і призначений єпископом Акмолинським і Петропавлівським, вікарієм Омської єпархії.

9 березня 1932 року єпископ Іоанн був призначений на кафедру до Рибінська. Але влада не пробачила йому відходу від обновленців, і невдовзі після призначення він був заарештований та засуджений на три роки заслання.

Після повернення із заслання в 1935 році владика Іоанн був призначений єпископом Великолукським і Торопецьким та оселився в місті Торопці Тверської області. Отримавши з великими труднощами від громадянської влади реєстрацію і дозвіл на богослужіння в храмах міста, він намагався служити якомога частіше, за кожним богослужінням звертаючись до молільників з проповіддю.

Недоброзичливці доносили до НКВС, що він у своїх проповідях говорить про безсумнівне буття Бога, про те, яке велике значення мають у нашому житті святість та святі, як і чудотворні ікони, а чудеса, що відбуваються по молитвам святих і після звернення вірянина до чудотворного образа, є фактами. Але мало цього, він заманює до церкви гостинцями і печивом дітей. Так, наприклад, у Вознесенській церкві він посеред храму роздавав дітям цукерки і пряники.

23 липня 1937 року єпископа Іоанна заарештували й ув’язнили в Торопецькій в’язниці.

— Слідство має документи, що Ви у себе вдома виконуєте релігійні обряди. Ви підтверджуєте дані слідства?

— Так, підтверджую, я справді допустив одного разу за спочилим відслужити панахиду у своєму будинку. Окрім цього, я регулярно у себе на квартирі проводив вечірні та ранкові служби, — відповів єпископ.

— Ваші погляди на обновленство?

— За канонічними правилами обновленство — це єресіанство, обновленство зародилося давно, воно бореться за нововведення в житті духовенства; безумовно, Православна Церква з обновленством бореться.

— Ваш особистий вплив на обновленство у Великолукській єпархії?

— Особистого видимого впливу на обновленство мною не виявлялося, проте останнім часом у Великолукській єпархії додалося чотири церкви тихонівської орієнтації за рахунок обновленства.

— Слідство має дані, що ви як єпископ з метою залучення до церкви людей дитячого віку практикували у своїй діяльності роздачу цукерок, печива дітям, перебуваючи в церкві та на вулиці. Ви ці дані підтверджуєте?

— Так, визнаю, що я… іноді роздавав дітям цукерки, печиво, перебуваючи в церкві і на вулиці. В основі при цьому у мене була жалість до дітей; як жебракові кожен православний подає копієчку, так і дітям, я вважаю, потрібно приділяти увагу і турботу.

— Ви допускали у своїй діяльності проповіді поза стінами церкви?

— Так, визнаю себе винним, що я виголошував проповідь релігійного змісту поза стінами церкви.

Були викликані свідки із тих, хто готовий був лжесвідчити проти єпископа. «Троянський, відвідуючи церкву, виголошує проповіді контрреволюційного змісту; так, на початку липня 1937 року Троянський, перебуваючи у Вознесенській церкві, казав: “Апостол Павло страждав за віру християнську, і йому були не страшні ні тортури, ні страти, а ми зраджуємо вірі, боячись репресій”. Троянський систематично веде боротьбу з обновленством, у результаті тринадцять священників перейшли до тихонівської орієнтації. У травні місяці, будучи в гостях у громадянина Федорова Михайла, Троянський критикував сучасні моди в СРСР і говорив, що ці моди неминуче призведуть до виродження юнацтва».

У довідці, складеній на вимогу НКВС, голова Торопецької міської ради написав, що єпископ брав активну участь у клопотанні про відкриття закритих церков міста.

31 серпня Трійка НКВС засудила Преосвященного Іоанна на розстріл. Єпископ Іоанн був розстріляний 4 вересня 1937 року.

У серпні 2000 року священномученик Іоанн (Троянський) був причислений до лику святих для загальноцерковного шанування.