Священномученик Іоанн Ільїнський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 15-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 21-й день — Собор Симбірських святих

Священномученик Іоанн Євфимійович Ільїнський народився 1846 року в сім’ї пономаря. Він закінчив духовну семінарію і працював земським учителем. У 1873 році Іоанн Євфимійович одружився і був висвячений на диякона, а потім на священника до парафії села Томилово.

На цій парафії отець Іоанн прослужив сорок п’ять років до своєї мученицької кончини. Окрім пастирського служіння, він займався викладацькою та громадською діяльністю. У 1913 році отець Іоанн був возведений в сан протоієрея.

26 вересня 1918 року отець Іоанн виходив із храму після звершення всенічного бдіння напередодні свята Воздвиження Хреста Господнього з дароносицею, щоб причастити хвору парафіянку. Сімдесятидворічного батюшку схопили червоноармійці, Святі Дари були зірвані й відкинуті. Священника повели на допит, не дозволивши навіть зняти єпітрахиль і поручі. Всю ніч батюшка зазнавав допитів і знущань у штабному вагоні, що стояв на найближчій залізничній станції.

Вранці 27 вересня 1918 року отець Іоанн був розстріляний як “контрреволюціонер”. Майно сім’ї священника конфіскував місцевий комітет бідноти.

Тіло протоієрея Іоанна не було поховано, а лише присипано землею. Син священника звернувся до влади по дозвіл на поховання батька й отримав його тільки наступного року. Тоді ж Симбірський революційний трибунал повідомив, що “немає достатнього матеріалу за обвинуваченням священника Ільїнського в контрреволюції”, а також що вбивство було скоєно “невідомими”. Майно постановили повернути родині.

Протоієрея Іоанна Ільїнського поховали у склепі Микільського храму, в якому він був останнім настоятелем. Нині на місці могили встановлено пам’ятний хрест.

У 2006 році священномученик Іоанн Ільїнський був прославлений в лику святих.