Священномученик Ілія Березовський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 21-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Ілія Якович Березовський народився 20 липня 1890 року в селі Гляденському Алексєєвської волості Томського повіту однойменної губернії в селянській сім’ї. Він здобув початкову освіту в сільській школі на батьківщині. До революції Ілія Якович жив з батьками і допомагав по господарству.

Коли настала смута революції, міжусобної брані і безбожництва, Господь покликав Ілію стати служителем Святої Церкви. Усвідомлюючи весь тягар відповідальності й небезпеку такого вибору в роки гонінь та негараздів, святий Ілія без вагань відгукнувся на заклик Божий і був висвячений у священний сан.

Про обставини, за яких отець Ілія прийняв хіротонію, а також про те, чи був він одружений і що сталося з його сім’єю, невідомо. Так само нічого не відомо про його служіння на батьківщині. Бог випробовував Свого служителя і готував його до прийняття мученицького вінця. 1933 року, в розпал гонінь проти Церкви, ДПУ заарештувало отця Ілію в рідній Алексєєвській волості.

Бог зберіг життя отця Ілії. Пройшовши випробування арештом і в’язницею, він повернувся на батьківщину й прожив там до 1937 року. Промислом Божим отцю Ілії було уготовано нелегке випробування: втратити заробіток та дах над головою, покинути рідні місця і стати блукачем. У документах НКВС Ілія Якович Березовський записаний як “бродячий піп” — “без певного місця проживання і певних занять”.

Наприкінці року отець Ілія опинився в селі Чемолган Алма-Атинської області в Казахстані. Будучи справжнім пастирем, він не відмовляв нужденним у духовній розраді та настанові. Звертаючись до місцевих жителів зі словом проповіді, отець Ілія закликав зберігати вірність Богові і не піддаватися на спокусу атеїстичної пропаганди. Він переконував чемолганців об’єднати зусилля задля створення в селі парафіяльної громади і відкриття храму.

Його проповіді згодом були витлумачені слідчим як антирадянська пропаганда. 14 грудня 1937 року Каскеленським районним відділенням НКВС отець Ілія був заарештований і поміщений до в’язниці.

Слідчий вимагав від священника обмовити себе, зізнавшись в антирадянській діяльності. Мученик був непохитний: “Своєї провини не визнаю”, – відповідав він. Оскільки слідству не вдалося довести провину отця Ілії, справу передали не до суду, а на розгляд “Трійки”. Це означало, що виправдальний вирок виключений.

25 грудня “Трійка” НКВС в Алма-Атинській області винесла рішення: Березовського Іллю Яковича, якого звинувачували в тому, що він “систематично вів контрреволюційну пораженську агітацію, висловлював терористичний настрій проти керівництва ВКПб і уряду”, засудити на ув’язнення до виправно-трудового табору на десять років. Такий вирок був рівносильний смерті — мало хто міг вижити в сталінських таборах протягом такого строку.

Отець Ілія смиренно підкорився Божому Промислу. Однак відправляти його на етап не поспішали. Місяць справа за обвинуваченням отця Ілії лежала в стопці інших таких справ. 1 лютого 1938 року відбулося повторне засідання “Трійки”. Обвинувачення в бік священника було відкориговано і подано в такій редакції: “систематично вів антирадянську пораженську пропаганду, висловлював тернаміри проти керівництва ВКПб, радянського уряду і комуністів; серед населення с. Чемолган вів агітацію за створення церковної громади і відкриття церкви”. Цього разу рішення “Трійки” було остаточним: “розстріляти”.

3 лютого вирок було приведено у виконання. Священномученик Ілія прийняв мученицький вінець. Його мощі поховали в спільній могилі жертв сталінського терору на полігоні Жаналик в Алма-Атинській області.

2000 року священномученик Ілія Березовський був прославлений в лику святих.

На місці поховання священномученика Ілії та інших мучеників, на полігоні Жаналик, було встановлено поклонний хрест. Священнослужителі найближчих парафій регулярно звершують на Жаналику молебні і панахиди. Віряни здійснюють прощі до цього святого місця.