...

Священномученик Ілія Зачатейський, пресвітер

Місяця листопада на 26-й день

Священномученик Ілія народився 12 липня 1884 року в селі Чаплигіно Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї священника.

Після закінчення 1899 року Коломенського духовного училища Ілія Олександрович вступив до Московської духовної семінарії, яку закінчив 1905 року.

З 1912 року і до мученицької кончини священник Ілія Зачатейський прослужив у Покровському храмі села Купеліці. Тут він зустрів події 1917 року і був очевидцем повстання селян проти жорстокостей нової влади, що відбулося 1918 року у Верейському повіті.

Як священнослужитель, отець Ілія був позбавлений виборчих прав і обкладений великими податками. 1929 року він був вперше засуджений “за злісне ухилення від сплати сільськогосподарського податку”.

1 жовтня 1929 року диякон церкви, де служив отець Ілія, після Літургії попросив у нього дозволу звернутися до народу. Отримавши згоду, диякон у своїй промові всенародно відмовився від сану. На цей крок він пішов для збереження можливості користуватися церковною землею, котру в нього, як і у священника і псаломщика Покровського храму, вилучила місцева сільська рада. За викликання невдоволення в народі заходами влади було заарештовано отця Ілію, диякона, який зняв із себе сан, і псаломщика Івана Шувалова.

Священника Ілію Зачатейського було заарештовано 7 січня 1930 року і ув’язнено у місті Вереї за звинуваченням у тому, що не доніс владі заздалегідь про контрреволюційні висловлювання і наміри диякона, якого влада звинуватила в контрреволюційній діяльності. На допитах отець Ілія нікого не обмовив і всі звинувачення у свій бік та в бік заарештованих з ним категорично відкинув.

3 березня 1930 року Особлива нарада при Колегії ОДПУ засудила священника на шість місяців ув’язнення, які він відбув частково у Вереї, а частково у Бутирській в’язниці. У тому ж році господарство отця Ілії зазнало розкуркулювання.

Нелегко було священнику, який, разом з дружиною і шістьма дітьми, мав вижити за таких обставин. Щороку влада обкладала сім’ю великим податком.

Неодноразово влада намагалася закрити храм. У 1935 році було знято дзвони, самому отцю Ілії забороняли ходити по домівках віруючих для здійснення молебнів та інших потреб.

У розпал гонінь на Православну Церкву наприкінці 1930-х років влада вирішила заарештувати священника. Було допитано лжесвідків.

У довідці, даної на вимогу Верейського районного відділення УНКВС одним з них, а саме головою купелицької сільської ради, йдеться, що господарству отця Ілії «доводилося тверде завдання, потім господарство розкуркулювалося, вилучено частину майна, члени сім’ї позбавлялися виборчих прав голосу, вів агітаційну роботу серед своїх проти закриття церкви…».

Два інших лжесвідки, які багато років знали священника, обмовили його, сказавши, що під час зняття дзвонів 1935 року отець Ілія спонукав вірян до опору, говорячи: «Радянська влада грабує і руйнує храми Божі, знімуть дзвони, а потім і храми закривають, і будете ви, як нехристи, ходити, занурюючись у гріхах».

Лжесвідки також показали, що священник, не сплачуючи державних податків, каже населенню: «Вимагають податки, а де їх брати – радянська влада весь дохід у нас забрала, молитися забороняє, а податок давай, хіба це не грабунок».

25 листопада 1937 року священника Ілію Зачатейського заарештували та ув’язнили в Можайську в’язницю. Наступного дня відбувся допит.

Священник Ілія Зачатейський був розстріляний 9 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і похований в невідомій спільній могилі.