Священномученик Григорій Троїцький, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 15-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Григорій Іосифович Троїцький народився 1 жовтня 1870 року в селі Громок Моршанського повіту Тамбовської губернії, нині Башмаковський район Пензенської області, в сім’ї священнослужителя. Після закінчення Ставропільської духовної семінарії 22 липня 1892 року він був призначений псаломщиком до Введенської церкви в станиці Пашковській Кубанської області. З 1894 до 1896 року Григорій був учителем у церковній школі в станиці Должанській тієї самої області.

20 серпня 1895 року Григорій був висвячений на диякона, а 22 липня 1896 року був рукопокладений на ієрея до Покровської церкви села Сандата Медвеженського повіту Ставропільської губернії. Він також обіймав посади завідувача і законовчителя церковних шкіл цього села, а з 1897 року — протисектантського і протибуддійського (1898–1901 рр.) місіонера в четвертому благочинницькому окрузі Ставропільської губернії.

З 28 серпня 1903 року отець Григорій служив у Михайло-Архангельській церкві села Олександрівське Ставропільської губернії. Одночасно він був законовчителем міністерських училищ та членом і діловодом Олександрівського відділення Ставропільської єпархіальної училищної ради.

19 квітня 1904 року священник знову був переведений в Кубанську область, до Троїцької церкви в станиці Должанській. Він також став законовчителем місцевого міністерського училища для іншогородніх і завідувачем та законовчителем чоловічої і жіночої церковних шкіл.

Свого часу отець Григорій був нагороджений медаллю Червоного Хреста в пам’ять участі в діяльності Російського товариства Червоного Хреста під час російсько-японської війни 1904–1905 років.

У липні 1921 року Кубанським єпископом Сергієм (Лавровим) отцю Григорію було доручено управління єпархіальним свічковим заводом.

15 вересня того ж року священник був викликаний до Кубано-Чорноморської Надзвичайної комісії (ЧК) і заарештований за обвинуваченням у листуванні з репресованими священнослужителями і в “контрреволюційній агітації”. Винним він себе не визнав, але не приховував, що в проповідях засуджував доноси на тих, хто ховає хліб або не виконує продовольчий податок.

22 вересня помічник уповноваженого з питань духовенства Кубано-Чорноморської ЧК склав висновок, у якому запропонував вислати отця Григорія до Архангельської губернії. Необхідність цього було пояснено тим, що “перебування його в межах Кубано-Чорноморської області не є допустимим в інтересах розбудови Радвлади на Кубані”.

23 вересня Колегією Кубано-Чорноморської ЧК отець Григорій був засуджений на розстріл як “ворог трудового народу”. Він був страчений 28 вересня 1921 року разом зі священномучениками Андрієм Ковальовим, Григорієм Конокотіним і Іоанном Яковлєвим.

У 2003 році священномученик Григорій Троїцький був прославлений в лику святих.