Священномученик Григорій Бронников, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 18-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Григорій Олексійович Бронников народився в селі Пийолдіно Усть-Сисольського повіту Вологодської губернії у сім’ї диякона Микільської церкви Олексія Бронникова (1847–1910 рр.). З XVII століття рід Бронникових служив у православних храмах краю Комі.

1893 року Григорій закінчив Вологодське духовне училище за II розрядом. Два роки потому він закінчив другий клас Вологодської духовної семінарії, після чого був звільнений за власним проханням. У вересні того ж року Григорій Олексійович розпочав служіння псаломщиком у Хрестовоздвиженській церкві села Чухломське, нині село Чухлем Сисольського району. Через деякий час, у 1900 році, він став псаломщиком Успенської церкви села Лойма Прилузького району. 1913 року його перевели до Троїцького собору міста Усть-Сисольськ, нині Сиктивкар.

З 1921 до 1936 року отець Григорій служив у Богоявленській церкві селі Сьольїб Удорського району Комі. Запросили його на служіння самі жителі села, які дуже добре знали батюшку. Там довгий час служив його батько, отець Олексій, і вони хотіли, щоб син продовжив його справу. У 1921 році отець Григорій на прохання жителів села Сьольїб був висвячений у сан ієрея.

З 1934 року священнику довелося витрачати багато зусиль для збереження храму від закриття місцевими богоборцями, проте 1936 року храм все ж закрили і віддали під клуб. Батюшка протестував і збирав підписи вірян для повернення храму, а на життя собі заробляв шевським ремеслом.

7 серпня 1937 року ієрея Григорія заарештували за звинуваченням «у проведенні контрреволюційної антирадянської агітації та організації місцевого населення на відкриття церкви» і відправили до в’язниці в місто Сиктивкар.

Ієрея Григорія Бронникова було засуджено на розстріл і страчено 31 серпня 1937 року в околицях Сиктивкара. Місце поховання невідоме.

У 2001 році священномученик Григорій був причислений до лику святих.