Священномученик Філарет Великанов, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 11-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Філарет Іоаннович Великанов народився 14 травня 1873 року в сім’ї диякона міста Верхній Ломов. Закінчив Пензенську духовну семінарію. 7 жовтня 1891 року він був призначений псаломщиком до соборної церкви міста Нижній Ломов. З 18 жовтня 1895 року Філарет був учителем недільної школи цього міста. Проте, відчуваючи в собі покликання до служіння церковного, він подав прохання про рукопокладення. 25 травня 1896 року єпископом Пензенським і Саранським Павлом Філарет був висвячений на диякона до церкви на честь Різдва Христового в тому самому селі.
30 жовтня 1916 року архієпископом Пензенським і Саранським Володимиром отець Філарет був висвячений в сан священника. Того ж року його перевели на посаду економа Казанської духовної академії.
Лютневий і жовтневий перевороти 1917 року отець Філарет сприйняв як жахливі і несправедливі події. Проте він цілком поклався на волю Божу і продовжив своє духовне служіння попри терор, що насувався.
10 жовтня 1918 року (за старим стилем) головою ЧК з боротьби проти контрреволюції на чехословацькому фронті Лацисом було підписано ордер на обшук та арешт священника Філарета Великанова. 11 жовтня отцю Філарету вже пред’явили свідчення двадцятиоднолітнього Кузьміна, “комуніста загону ЧК”, і Тимофія, “ланкового загону ЧК”. Вони стверджували, що під час повстання Чехословацького корпусу нібито були впізнані Великановим, коли той — озброєний (!) — ходив Академічною слобідкою і вимагав розстрілу комуністів, які ховалися. Показання Кузьміна начебто могла підтвердити одна жінка, але її “не виявилося в місті”. Показання іншого “свідка” і зовсім були спростовані його земляком. Той заявив, що під час огляду квартир академічних службовців Великанов не лише не був озброєний, а й нікому ні арештом, ні розстрілом не погрожував.
Сам священник не міг зрозуміти, як можна вимагати розстрілу тих, кого в очі не бачив. Та й не знаходив отець Філарет за собою жодної провини, тому із Казані нікуди не біг, не ховався.
Становище священномученика у в’язниці було дуже важким. Це видно із його листів, які він писав своїм друзям. Але саме у цих посланнях виявляється його істинно православна душа.
31 жовтня (за старим стилем) в журналі зборів Казанської духовної академії з’явився наступний запис: “Перед початком засідання Преосвященний ректор Академії повідомив про раптову смерть економа Академії, священника Філарета Івановича Великанова”.
У 2000 році священномученик Філарет Великанов був прославлений в лику святих.