Священномученик Феодор Яковлєв, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця липня на 20-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Феодор Яковлєв народився 1897 року в сім’ї селянина Санкт-Петербурзької губернії Михайла Яковлєва, закінчив сім класів Воронезького реального училища.
Після жовтневого перевороту Феодор був мобілізований до Червоної армії, потім служив у міліції в губернському продовольчому комітеті.
У розпал гонінь на Церкву Феодор прийняв священний сан і служив у храмі Олексіївського монастиря. Разом з духовенством обителі він був заарештований на початку 1930 року.
Під час допитів 2 березня на запитання слідчого про контрреволюційну діяльність отець Феодор відповів: «Винним себе у висунутому мені обвинуваченні не визнаю… Коли я служив в Олексіївському монастирі, то у мене сповідалися селяни навколишніх сіл. На сповіді селяни моєї поради щодо вступу в колгосп не питали, але був випадок, коли двоє селян у грудні 1929 року запитали у мене після служби, як бути з колгоспом, записуватися чи ні. Я їм говорив, що гріховного і злочинного у вступі до колгоспу не бачу…»
Через кілька днів отець Феодор знову був викликаний на допит і на запитання слідчого, що він знає про архімандрита Ігнатія, настоятеля Валуйського монастиря, відповів: «Архімандрит Ігнатій… користувався в період свого служіння великою повагою парафіян як найстарший зі священнослужителів… Щодо оцінки політичної влади я нічого не можу сказати, тому що ніколи цим питанням не займався, не маючи ні можливості, ні бажання, а займався обов’язками священника у вузькому смислі цього слова».
14 липня 1930 року отцю Феодору й іншим обвинуваченим було пред’явлено постанову про закінчення слідства. 23 липня обвинувальний висновок було відправлено до Колегії ОДПУ, яка 28 липня розглянула «справу» і засудила обвинувачених на розстріл.
Минули свята преподобного Серафима Саровського і пророка Іллі. Увечері 2 серпня обвинуваченим оголосили вирок. Потім їх завантажили в машину, щоб везти на околицю Воронежа і вчинити розправу. О десятій годині вечора того ж дня архімандрит Олексіївського монастиря Тихон (Кречков), ієромонахи Георгій (Пожаров) та Косма (В’язников), священники Іоанн Стеблін-Каменський, Сергій Гортинський, Феодор Яковлєв, Олександр Архангельський та Георгій Нікітін і миряни Євфимій Гребенщиков і Петро В’язников були розстріляні.