Священномученик Феодор Дорофєєв, пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 27-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Феодор Євфимійович Дорофєєв народився 1885 року в селі Козлаково Александрівського повіту Володимирської губернії в селянській сім’ї. Він закінчив духовну семінарію, одружився. Згодом у сім’ї народилися десять дітей, але вижили тільки п’ятеро.
Феодор Євфимійович був висвячений в сан диякона і служив у храмі села Випуклово Александрівського повіту Володимирської губернії. Ставши священником, він служив у Стрітенському храмі села Константиново Московської губернії.
1930 року отець Феодор півтора місяця перебував в ув’язненні під слідством за “контрреволюційну агітацію”, але був виправданий. Наступного року храм у селі закрили, і отець Феодор служив у будинках своїх парафіян. У грудні 1932 року його і декількох членів церковної двадцятки заарештували за звинуваченням у “створенні антирадянського контрреволюційного угруповання церковників, завданням якого був зрив заходів радянської влади і розвал колгоспів”. Окрім цього, отець Феодор був звинувачений у заклику до вірян надати допомогу храму. Священник винним себе не визнав.
Отець Феодор був засуджений на п’ять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Після повернення він служив у храмі преподобного Сергія Радонезького в селі Зятьково Талдомського району Московської області.
31 жовтня 1937 року отець Феодор був заарештований і поміщений до Таганської в’язниці в Москві. Його звинуватили в антирадянській діяльності проти чинного ладу, антирадянській пропаганді, заклику народу до відвідування церкви під час радянських свят. Священномученика засудили на розстріл. Священник Феодор Дорофєєв був розстріляний 10 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і похований у безвісній спільній могилі.
У 2000 році священномученик Феодор був прославлений в лику святих.